Основний державний закон Української Народної Республіки

ОСНОВНИ́Й ДЕРЖА́ВНИЙ ЗАКО́Н УКРАЇ́НСЬКОЇ НАРО́ДНОЇ РЕСПУ́БЛІКИ — проект Кон­ституції УНР. Роз­роб­лений утвореним на межі 1919–20 у м. Камʼянець-Подільський (нині Хмельн. обл.) новим нац.-політ. обʼ­єд­на­н­ням — Всеукр. нац. радою. Згідно із цим проектом, уся повнота влади в УНР мала належати «загалу її громадян». Законодавчу владу здійснювала Держ. рада, виконавчу — глава держави і РМ, судову — незалежні суди. Територ. одиниці, що утворили власні держ. органи, могли обʼ­єд­натися з УНР в єдиній державі на засадах федерації з єдиним громадянством. Держ. мовою ви­значена укр., держ. гербом — тризуб золотого кольору на синьому тлі, держ. кольорами — синій і жовтий. Громадянство УНР отримували всі українці, які проживали на тер. держави, особи ін. національностей, які з 1 липня 1914 не менш ніж 1 р. по­стійно проживали в Україні, та їхні діти.

О. д. з. УНР надавав громадянам країни широкі політ., екон. і соц. права. Він брав під охорону держави приватну власність. Проголошено автономію місц. громад, м-чок, волостей, повітів у пита­н­нях про місц. власність та потреби у межах своєї території. Органам місц. самоврядува­н­ня належало право встановлювати місц. податки та повин­ності. Для Києва, Одеси, Харкова перед­бачено окремий статус, для громад, волосних м-чок, міст і повітів — власні виборні установи. При цьому за­значено, що органи місц. самоврядува­н­ня повин­ні виконувати зав­да­н­ня держ. адміністрації. Окремий роз­діл О. д. з. УНР присвяч. обороні держави. До складу ЗС УHP мали увійти регулярне військо, флот і заг. ополче­н­ня. Військо і флот до­зволено використовувати тільки для оборони само­стійності і незалежності УНР та непорушності її кордонів, а у винятк. випадках — для ліквідації «внутр. роз­рухи». За злочини і провини вояки від­повід­али перед військ. судами на під­ставі Військ. карного статуту. Служба без­пеки в УНР мала складатися з жандармерії та місц. поліції. Проектом перед­бачено ухвале­н­ня понад 30-ти кон­ституц. законів про місц. автономію і компетенцію кра­йових рад; релігію і Церкву; громадянство; шлюб і сімʼю; освіту; друк; пенсійне забезпече­н­ня; третейські суди; держ. службу; нац. меншини; приватну власність; землю; спілки і товариства; військ. службу, над­звич. стан; вибори; Держ. Сейм; валюту та грош. обіг; держ. контроль; держ. від­знаки; главу держави і порядок його обра­н­ня; кодифікац. секцію; адм. судочинство; статус Києва, Одеси і Харкова; судову систему і судочинство; жандармерію; поліцію; Держ. раду та ін. Проект О. д. з. УНР не став законом, оскільки Директорія УНР змушена була 1920 залишити тер. України під натиском більшовиків.

Завантажити статтю