Основні гірські породи

Визначення і загальна характеристика

ОСНОВНІ́ ГІРСЬКІ́ ПОРО́ДИ — велика група магматичних гірських порід, головними мінералами яких є плагіоклази й піро­ксени, а вміст кремнезему змінюється від 45 до 53 (± 2) % із сумарною лужністю (Na₂O+K₂O) від 0,5 до 4,5 %. Найпоширенішими повнокри­сталіч. плутоніч. О. г. п. є габроїди, що обʼ­єд­нують габро, габронорити, норити, троктоліти, анортозити тощо. Серед їхніх вулканіч. аналогів — окремі види базальтоїдів — пікробазальти, базальти, трахібазальти та ін.

До групи базитів зараховують 55 видів плутоніч., жильних і вулканіч. О. г. п. (17 родин). Гол. породо­утворювал. мінералами цих порід є осн. плагіоклази, піроксени, амфіболи, деякі різновиди містять олівіни, біо­тит, іноді гранат. Для базитів лужного ряду характерними породо­утворювал. мінералами є нефелін, анальцим, лейцит, альбіт, К- та К–Na-польові шпати. Акцесорні мінерали пред­ставлені апатитом, магнетитом, ільменітом, хромітом, піротином, пентландитом, піритом, халькопіритом. Утворе­н­ня плутоніч. О. г. п. від­бувається в умовах під­вищеного флюїд. тиску за кінцевих т-р кри­сталізації, що не пере­вищують 750–850 °C. Вулканічні породи, що під час вилива­н­ня на поверх­ню втрачають більшість летких компонентів, кри­сталізуються в умовах атмо­сфер. або близького до нього флюїд. тиску. Тому їхні температури кри­сталізації пере­вищують 1000 °C (найчастіше 1050–1200 °C). Різниця умов кри­сталізації впливає на будову порід, їхній склад, а також на взаємо­звʼязки між породо­утворювал. мінералами. Так, за температур. умов, характерних для становле­н­ня порід вулканіч. фацій (понад 1000 °C), кри­сталізуються піжоніти в асоціації з авгітами й піжоніт-авгітами. За нижчих т-р кри­сталізації ці мінерали стають не­стійкими й заміщуються асоціацією кальцієвого авгіту з гіперстенами. Т-ра субсолідус. пере­творе­н­ня моноклін. піроксен → ромбіч. піроксен знач. мірою ви­значається залізистістю мінералів, але загалом бл. до 1000 °C. Плагіоклазам порід вулканіч. фацій властиві подовжений мікроліт. або лейстоподіб. обрис, значно нижчий, ніж у плутоніч. фацій, ступінь упорядкованості їхньої атом. структури й часто зонал. будова. Пошире­н­ня, умови й форми заляга­н­ня габроїдів різноманітні та залежать від тектоніч. режиму територій роз­витку базит. магматизму. Габроїди утворюють масиви, жильні тіла, сили та дайки. Обовʼязково містяться в офіоліт. асоціаціях. У складчастих поясах складають великі автономні масиви, що су­проводжуються перидотитами й серпентинітами. У постороген. режимі пере­важно мають складну будову роз­шарува­н­ня та диференці­йованість, асоціюють із перидотитами або рідше — з породами серед. й кислого складу. На давніх платформах габроїди часто утворюють величезні автономні лополіти (типу Бушвельдського в Пд. Африці), разом з гранітами рапаківі — граніт-рапаківі-габро-анортозитові плутони.

Асоціації О. г. п. дуже роз­маїті. За типом порід, що асоціюють, ви­окремлюють: власне габроїдні асоціації — габро-анортозитова, габро-норитова, габро-троктолітова та ін.; ультрамафіт. асоціації осн. порід з дунітами, перидотитами, піроксенітами; граніт. асоціації з породами кислого складу (гранітами). В Україні габроїди в асоціації з гранітами рапаківі утворюють Коростен. та Корсунь-Новомиргород. плутони палео­протерозою, а також виявлені в усіх тектон. блоках УЩ та зонах їхнього зчленува­н­ня. Пошире­н­ня ефузив. та гіпабісал. порід цієї групи — базальтів і долеритів — майже в 5 разів пере­вищують за обʼє­мом усі ін. вулканічні породи разом узяті й роз­повюджені як на континентах, так і поза їхніми ме­жами, де складають ложе океанів, океанічну кору та фундамент океаніч. о-вів. При цьому осн. вулканіти сформували величезні площі як у межах консолідованих частин земної кори, так і в рухомих складчастих областях. Базальти разом із лейкократ. осн. породами — анортозитами — є найхарактернішими породами поверх­ні Місяця, а близькі до них за хім. складом евкрити поширені серед камʼяних метеоритів. Корисні копалини, що повʼязані з плутоніч. О. г. п., пред­ставлені родовищами заліза, титану, фосфору, хрому, міді та кобальту, буд. сировини. Деякі види базальтів використовують в петрургії для виробле­н­ня камʼяного литва та виробництва мінерал. вати. Базальтоїди най­продуктивніші щодо утворе­н­ня вулканоген. родовищ колче­дан. руд — міді, свинцю, гідротермал. родовищ ртуті, комплекс. золотосріб. руд тощо. В Україні з базальтами повʼязані родовища самород. міді, буд. сировини.

Літ.: Усенко И. С., Есипчук К. Е. и др. Справочник по петро­графии Украины. К., 1975; Магматические горные породы: В 6 т. Т. 3. Основные породы. Москва, 1985; Щербаков І. Б. Петрологія Українського щита. Л., 2005; Па­влов Г. Г. Петро­графія: Під­руч. К., 2014.

Г. Г. Па­влов

Завантажити статтю