Основні гірські породи

ОСНОВНІ́ ГІРСЬКІ́ ПОРО́ДИ  — велика група магматичних гірських порід, головними мінералами яких є плагіоклази й піро­ксени, а вміст кремнезему змінюється від 45 до 53 (± 2) % із сумарною лужністю (Na₂O+K₂O) від 0,5 до 4,5 %. Найпоширенішими повнокристаліч. плутоніч. О. г. п. є габроїди, що об’єднують габро, габронорити, норити, троктоліти, анортозити тощо. Серед їхніх вулканіч. аналогів — окремі види базальтоїдів — пікробазальти, базальти, трахібазальти та ін.

До групи базитів зараховують 55 видів плутоніч., жильних і вулканіч. О. г. п. (17 родин). Гол. породоутворювал. мінералами цих порід є осн. плагіоклази, піроксени, амфіболи, деякі різновиди містять олівіни, біотит, іноді гранат. Для базитів лужного ряду характерними породоутворювал. мінералами є нефелін, анальцим, лейцит, альбіт, К- та К–Na-польові шпати. Акцесорні мінерали представлені апатитом, магнетитом, ільменітом, хромітом, піротином, пентландитом, піритом, халькопіритом. Утворення плутоніч. О. г. п. відбувається в умовах підвищеного флюїд. тиску за кінцевих т-р кристалізації, що не перевищують 750–850 °C. Вулканічні породи, що під час виливання на поверхню втрачають більшість летких компонентів, кристалізуються в умовах атмосфер. або близького до нього флюїд. тиску. Тому їхні температури кристалізації перевищують 1000 °C (найчастіше 1050–1200 °C). Різниця умов кристалізації впливає на будову порід, їхній склад, а також на взаємо­зв’язки між породоутворювал. мінералами. Так, за температур. умов, характерних для становлення порід вулканіч. фацій (понад 1000 °C), кристалізуються піжоніти в асоціації з авгітами й піжоніт-авгітами. За нижчих т-р кристалізації ці мінерали стають нестійкими й заміщуються асоціацією кальцієвого авгіту з гіперстенами. Т-ра субсолідус. перетворення моноклін. піроксен → ромбіч. піроксен знач. мірою визначається залізистістю мінералів, але загалом бл. до 1000 °C. Плагіоклазам порід вулканіч. фацій властиві подовжений мікроліт. або лейстоподіб. обрис, значно нижчий, ніж у плутоніч. фацій, ступінь упорядкованості їхньої атом. структури й часто зонал. будова. Поширення, умови й форми залягання габроїдів різноманітні та залежать від тектоніч. режиму територій розвитку базит. магматизму. Габроїди утворюють масиви, жильні тіла, сили та дайки. Обов’язково містяться в офіоліт. асоціаціях. У складчастих поясах складають великі автономні масиви, що супроводжуються перидотитами й серпентинітами. У постороген. режимі переважно мають складну будову розшарування та диференційованість, асоціюють із перидотитами або рідше — з породами серед. й кислого складу. На давніх платформах габроїди часто утворюють величезні автономні лополіти (типу Бушвельдського в Пд. Африці), разом з гранітами рапаківі — граніт-рапаківі-габро-анортозитові плутони.

Асоціації О. г. п. дуже розмаїті. За типом порід, що асоціюють, виокремлюють: власне габроїдні асоціації — габро-анортозитова, габро-норитова, габро-троктолітова та ін.; ультрамафіт. асоціації осн. порід з дунітами, перидотитами, піроксенітами; граніт. асоціації з породами кислого складу (гранітами). В Україні габроїди в асоціації з гранітами рапаківі утворюють Коростен. та Корсунь-Новомиргород. плутони палеопротерозою, а також виявлені в усіх тектон. блоках УЩ та зонах їхнього зчленування. Поширення ефузив. та гіпабісал. порід цієї групи — базальтів і долеритів — майже в 5 разів перевищують за об’є­мом усі ін. вулканічні породи разом узяті й розповюджені як на континентах, так і поза їхніми ме­жами, де складають ложе океанів, океанічну кору та фундамент океаніч. о-вів. При цьому осн. вулканіти сформували величезні площі як у межах консолідованих частин земної кори, так і в рухомих складчастих областях. Базальти разом із лейкократ. осн. породами — анортозитами — є найхарактернішими породами поверхні Місяця, а близькі до них за хім. складом евкрити поширені серед кам’яних метеоритів. Корисні копалини, що пов’язані з плутоніч. О. г. п., представлені родовищами заліза, титану, фосфору, хрому, міді та кобальту, буд. сировини. Деякі види базальтів використовують в петрургії для вироблення кам’яного литва та виробництва мінерал. вати. Базальтоїди найпродуктивніші щодо утворення вулканоген. родовищ колчедан. руд — міді, свинцю, гідротермал. родовищ ртуті, комплекс. золотосріб. руд тощо. В Україні з базальтами пов’язані родовища самород. міді, буд. сировини.

Завантажити статтю