Особливий режим

ОСОБЛИ́ВИЙ РЕЖИ́М — найтяжчий із чотирьох видів режиму утрима­н­ня увʼязнених у виправно-трудових колоніях СРСР. За­проваджений 1961 указом президії ВР СРСР, надалі закріплений «Основами исправительно-трудового законодательства СССР» (1969) і виправно-труд. кодексами республік. На цьому режимі утримували вʼязнів, ви­знаних особливо небезпеч. рецидивістами (особами, засудж. вдруге чи вкотре за тяжкі держ. злочини), а також тих, кому смертну кару замінено на по­збавле­н­ня волі в порядку помилува­н­ня або амністії. О. р. був близький до тюрем. режиму: увʼязнених тримали в ізольов. камерах, на прогулянку виводили у дворики тюрем. типу, від табір. режиму залишилася обо­вʼязк. праця, але вʼязні працювали в камерах. Вони носили смугастий одяг, харчувалися за зниженою нормою, мали право від­силати одного листа на місяць, мати одне побаче­н­ня на рік. Від 1961 зона О. р. для політ. вʼязнів діяла у мордов. політ. таборах (ЖХ-385/1, с-ще Сосновка), звідти 32 вʼязні 1980 пере­везені в перм. політ. табори (ВС-389/36-1, с-ще Кучино; обидва — РФ). Загалом за весь час існува­н­ня у них утримували 57 вʼязнів, 37 з них — українці, зокрема 17 чл. Укр. Гельсин. групи. Тут були доведені до смертел. стану і померли 1984 у лікарнях О. Тихий, Ю. Литвин, В. Марченко, у ніч з 3 на 4 вересня 1985 у карцері № 3 загинув В. Стус. У день зу­стрічі ген. секр. ЦК КПРС М. Горбачова з президентом США Р. Рейґаном у Рей­кʼявіку 8 грудня 1987 остан­ніх 18 вʼязнів О. р. пере­ведено у приміще­н­ня лікарні на ст. Всехсвятська при ВС-389/35 (Перм. обл.). Режим дещо ослаб, вʼязнів звільняли через помилува­н­ня, остан­ніх «особливо» небезпеч. рецидивістів — Е. Тарто (Естонія) і М. Алексеєва (Україна) — 2 грудня 1988.

Завантажити статтю