Осока Сергій

ОСОКА́ Сергій (справж. — Нечитайло Сергій Олександрович; 23. 03. 1980, смт Велика Багачка, нині Миргород. р-ну Полтав. обл.) — поет, прозаїк, пере­кладач, публіцист. Член НСПУ (2002). Лауреат конкурсів «Гранослов» (2000), видавництва «Смолоскип» (2006), літ. премій ім. І. Котляревського (2016), ім. Ф. Рогового (2018). Закін. Полтав. пед. університет (2002). Працював журналістом Полтав. обл. радіо та міського телебаче­н­ня (2002–13). Дебютував добірками віршів та новелами в альманахах «Рідний край» (П., 2000), «Болотні вогні» (П., 2002; К., 2004), «Острови» (П., 2007), у ж. «Курʼєр Кривбасу». Автор поет. зб. «Сьома сніжинка січня» (К., 2002) та «Небесна падалиця» (2015), проз. кн. «Нічні купа­н­ня в серпні» (2016) і «Три лини для Марії» (2020; усі — Львів). Спираючись на традиції авторів укр. прози і додаючи модерніст. засоби, виявлені в особливостях сюжет. ліній, у за­стосуван­ні «потоку притомності», влуч. деталей, живої нар. мови, властивої селу і місту, О. сформував особливий стиль оповід­ача. Автор уважний до слів, звуків, полюбляє алітерацію та асонанс, що додає особливого чару його проз. і поет. творам. У поезії О. пере­важає класична форма віршува­н­ня, хоча вдається він і до верлібрів. У зб. «Небесна падалиця» від­чутне темат. пере­гукува­н­ня з новелами: все той же лірич. герой проживає свій від­різок віку (дитинство, юність, змужні­н­ня) у нічних купа­н­нях, у риболовлі, під дощем на Трійцю чи під постукува­н­ня яблук по даху у серпні, чи тоді, коли «світло із поля йде жницею синьою — під пахвою несе окраєць ночі». І все з ним від­бувається в живому світі рідної природи, де пахощі вологих пі­воній та бузини й акації, скошеної трави і свіжих про­стирадел, глини й ряски змішані в надгармоній. пропорції, щоб і читач вдихнув їх на повні груди. Твори О. пере­йняті тією укр. бут­тєвістю, що зникає з причини одвіч. закону природи: після завʼязі, цвіті­н­ня й плодів на­стає час по­ступитися пупʼянкам і брунькам, покликаним оновити світ. Та є щось незникоме, хай навіть на позір просте, як смак квашених помідорів в одній із новел автора, але воно додає емоц. трива­н­ня звʼязку з людьми минулих часів, чиї образи лишилися на чорно-білих аматор. світлинах. Публіцист. твори О. оприлюднені на інтернет-ресурсах.