Оссендовський Антон Мартинович

ОС­СЕНДО́ВСЬКИЙ Антон Мартинович (Ос­сендовский Антон Мартынович; Ossen­dowski Ferdynand Antoni; 27. 05(08. 06). 1876, м. Люцин Вітеб. губ., нині м. Лудза, Латвія — 03. 01. 1945, м. Гродзиськ-Мазовецький, похов. у м. Мілянувек, нині Гродзис. пов. Мазовец. воєводства, Польща) — російський та польський письмен­ник, журналіст, громадський діяч. Навч. у Камʼянець-Поділ. (нині Хмельн. обл., від 1885), закін. С.-Пе­тер­бур. (1895) г-зію, студіював хімію та фізику в С.-Пе­тербур. та Сорбон. (Париж) університетах. У гімназ. роки вперше ви­ступив із подорож. нарисами в одній із одес. газет. Працював лаборантом у Томському технол. ін­ституті (Росія), інж. у Сибіру та на Далекому Сході. Учасник рев. подій 1905. Був заарешт. і засудж. до 1,5 р. увʼязне­н­ня. Після звільне­н­ня 1907 залишив Далекий Схід, 1908 кілька місяців був тех. дир. асфальт. ф-ки у Києві. 1909–18 — кор., ред. «Gazeta Peter­burgska». Публікував російською мовою наук.-фантаст. повісті та оповіда­н­ня на побут. теми у часописах «Рус­ское богатство», «Весь мир», «Новое слово», «Огонек» та ін. Від 1918 — в Омську (Росія), де був радником адмірала О. Колчака. Пере­дав на Захід т. зв. документи Сіс­сона, що викривали шпигун. діяльність В. Леніна на користь Німеч­чини. 1920 втік із захопленого більшов. військами краю до Монголії, де у м. Урзі став радником барона Унгерна, який боровся з допомогою власної Азіат. кін­ної дивізії проти більшовиків. Ці події від­биті у кн. «Beasts, Men and Gods» («Звірі, люди, боги», Нью-Йорк, 1922; польс. мовою — Варшава, 1923; По­знань, 1927; рос. — Риґа, 1925; Москва, 1994; 2005), що стала бестсел­лером і принесла О. літ. славу. Написав також кн. «Lenin» (Poznań, 1930; англ. мовою — «Le­nin: God of the Godless» / «Ленін — бог без­божних», Нью-Йорк, 1931), в якій гостро критикував більшов. пере­ворот 1917 та комунізм. 1922 пере­їхав до Польщі, викладав у Вищих військ. і комерц. училищах, Училищі політ. наук у Варшаві. У між­воєн­ні роки за­ймався літ. діяльністю. У Львові, По­знані, Кракові, Варшаві видав кілька десятків романів польс. мовою, які неодноразово пере­ви­дано й пере­кладено багатьма мовами. Належав до пʼятірки найбільш читаних письмен­ників світу. Із симпатією ставився до України, якій присвятив низку творів: «Karpaty i Podkar­pacie» (1928; 1939), «Polesie» (1934; обидва — По­знань), «Huculszczyzna: Gorgany i Czarnohora» (Poznań, 1936; Wrocław, 1990), «Kosmacz» (Poznań, 1936), «Orły podkarpackie» (Przemyśl, 1938) та ін. Перед смертю О. знищив свій архів. З приходом рад. армії тіло О. було ексгумоване, всі його твори, на які накладено цензуру, 1951 вилучено з б-к Польщі (вид. книг поновлено від 1989).