Останній Галина Опанасівна
ОСТАННІ́Й Галина Опанасівна (01. 02. 1929, с. Олексіївка Новоселків., нині Волновас. р-ну Донец. обл. — 07. 09. 2005, м. Ялта, АР Крим) — живописець. Член НСХУ (1993). Закін. Донец. архіт.-художнє ремісн. училище (1949; викл. Г. Тодоров). Працювала в Ялтин. худож.-вироб. майстернях (1950–89). Учасниця обл., всеукр. мистецьких виставок від 1968. Персон. — у Ялті (1984, 1989). Створювала натюрморти й пейзажі з натури, підкреслюючи життєствердну красу світу рослин і повсякден. предметів. Деякі роботи зберігаються у Лівадій. палаці-музеї (Ялтин. міськрада), Сімфероп. ХМ.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Троянди» (1968), «Бегонія цвіте» (1974), «Натюрморт. Осінь», «Весняні квіти» (обидва — 1977), «Натюрморт з хлібом» (1980), «Соняшники», «Літо» (обидва — 1982), «Польові квіти» (1984), «Селянський натюрморт» (1987), «Кульбаба» (1989), «Ромашки» (1990).
Рекомендована література
- Дмитриева В. Жемчужина, что всегда прекрасна // Крым. правда. 1999, 18 нояб.
Завантажити статтю
Людина 
