Остапенко Анжеліка Миколаївна

ОСТА́ПЕНКО Анжеліка Миколаївна (28. 04. 1965, Дніпропетровськ, нині Дніпро) — актриса. Заслужений артист України (2000). Обл. премія ім. І. Котляревського (2017). Лауреатка міжнар. фестивалю «Інтерлялька-90» («краща жіноча роль» за роль Кози у виставі «Коза-Дереза» за М. Лисенком). Закін. Харків. інститут мистецтв (1995; викл. О. Інюточкін) і регіон. інститут держ. упр. Нац. академії держ. упр. при Президентові України (2019). Від 1987 — актриса, водночас 1997–2008 — керівник літ.-драматург. частини Полтавського театру ляльок, де від 1997 також здійснила постановку низки хореогр. номерів. О. — авторка, реж. ігрових програм, вистав, зокрема «Новорічні пригоди козака Вакули», «Казкові пригоди космічних героїв», «Незвичайна історія в Країні чудес». Від 1998 — ведуча проекту «Життя дивовижних ляльок» на Полтав. телебаченні. О. — яскрава, різнопланова актриса з чарівним голосом, вираз. пластикою, чудовою технікою ляльководіння. Для її манери виконання характерні внутр. зосередженість, простота і безпосередність, що поєднуються із яскравою, побут. характерністю, а також емоц. пристрасністю, невід’ємною від зовн. експресії.

Ролі: Дідона («Енеїда» за І. Котляревським), Заєць, Фея-хрещена («Ще раз про Червону Шапочку», «Попелюшка» за Ш. Перро), Лисиця («Пан Коцький»), Багіра, Ракша («Дитина джунглів» за Р. Кіплінґом), Солоха («Різдвяна ніч» за М. Гоголем), Тигриця («Тигреня Петрик» Г. Янушевської, Я. Вільковського), Зірка, Марія («Дорога до Віфлеєму» С. Ковальова), Вісниця Півча («Український вертеп»).

В. М. Могилат

Основні ролі

Дідона («Енеїда» за І. Котляревським), Заєць, Фея-хрещена («Ще раз про Червону Шапочку», «Попелюшка» за Ш. Перро), Лисиця («Пан Коцький»), Багіра, Ракша («Дитина джунглів» за Р. Кіплінґом), Солоха («Різдвяна ніч» за М. Гоголем), Тигриця («Тигреня Петрик» Г. Янушевської, Я. Вільковського), Зірка, Марія («Дорога до Віфлеєму» С. Ковальова), Вісниця Півча («Український вертеп»).