Остапенко Борис Васильович
ОСТА́ПЕНКО Борис Васильович (04. 12. 1943, с. Миролюбівка Попільнян., нині Житомир. р-ну Житомир. обл.) — поет. Член НСПУ (2004). Премії «Золоте перо» НСЖУ (2001), ім. І. Огієнка (2009), ім. М. Клименка (2012). Закін. Житомир. пед. інститут (1969). Відтоді — на журналіст. роботі в рай. газетах Житомирщини. Мешкає в смт Попільня. Автор поет. зб. «Калинова любов» (1972), «Шагренева трава» (1991), «Світло борозни» (2005; усі — Київ) та «Уведення до храму» (2008), кн. для дітей «Співучий млин» (2007; обидві — Житомир), «Перший сніг» (Т., 2008), числен. публікацій у ж. «Вітчизна», «Дніпро», «Київ», «Україна», «Дукля», колектив. збірниках та альманахах, г. «Літературна Україна». Темат. спрямування творів — село як колиска духов. витоків українського народу, життя людей-хліборобів, краса рідної природи.
Рекомендована література
- Мельник В. На відстані серця // ЛУ. 1972, 27 жовт.;
- Бондарчук Л. Слово про Бориса Остапенка // Світло спілкування. 2009. № 10.
Завантажити статтю
Людина 
