Остапенко Валерій

ОСТА́ПЕНКО Валерій (24. 11. 1920, Київ — 10. 04. 2013, місцевість Сілвер-Спрінґ, шт. Меріленд, США) — журналіст, письмен­ник. Член Спілки укр. журналістів Америки (1969), лауреат премії цієї Спілки (1971). Навч. у Київ. університеті (1939–41). Після закінче­н­ня військ. училища воював у рад. армії, 1944 потрапив у полон, з якого визволили амер. війська. До 1951 жив у Німеч­чині, де за­ймався журналіст. та культурно-вихов. діяльністю, зокрема організував спортивне товариство «Довбуш» у таборі для пере­міщ. осіб «Фра­йман» та був одним із засн. Спілки укр. молоді. 1951 емігрував до США, оселився у Вашинґтоні. 1951–59 працював у буд. корпорації, 1959–71 — у клінінг. компанії з миття вікон. Одночасно був кор. г. «Свобода» (1960–71) та ж. «Нові дні» (від 1970). Працював в укр. від­ділі радіо­станції «Голос Америки» (1971–88). Опублікував дві повісті на під­ставі влас. спогадів про 2-у світ. вій­ну — «Вершники в житах» (1975) та «Світ за очі» (1977; обидві — Вашинґтон). До кін. життя активно дописував до укр. періодики: остан­ню ста­т­тю (у віці 91 р.) «Про святкува­н­ня 9 травня» опубл. на шпальтах г. «Свобода» (2012, 4 трав.).

Завантажити статтю