Остапенко Микола Герасимович

ОСТА́ПЕНКО Микола Герасимович (21. 02(06. 03). 1918, м. Астрахань, нині РФ — 04. 09. 1965, Київ) — фахівець у галузі зварювального виробництва. Кандидат технічних наук (1948). Закін. Київ. індустр. інститут (1941). Під час 2-ї світової вій­ни працював на оборон. заводі № 172 в м. Молотов (нині Перм, РФ); від 1944 — в Інституті електрозварювання АН УРСР (Київ): від 1954 — зав. електротех. відділу, брав безпосередню участь у створенні лаб. зварювання вибухом. Розробив оригін. методи дослідж. процесів зварювання. Виконав перші експерим. роботи з приварювання шпильок та різних циліндрич. шипів під флюсом. Розробив спосіб дугового зварювання вуглец. електродом у потоці вуглекислого газу як захис. середовища (1936), застосований для механізації виробництва каністр, корпусів трансформаторів тощо. Зробив знач. внесок у створення стикового зварювання оплавленням. Він довів, що можливості цього способу зварювання можна суттєво розширити завдяки застосуванню спец. трансформаторів. 1951 запропонував контур. трансформатор для стикового зварювання. Принцип був використаний при створенні установок для зварювання виробів із великим попереч. перерізом, зокрема й складного контуру. 1952 вперше у світ. практиці за допомогою розробленої ним машини було зварено велику ділянку магістрал. нафтопроводу діаметром 377 мм. Застосування внутр.-труб. машин значно прискорило будівництво магістрал. трубопроводів, зокрема із Зх. Сибіру й Серед. Азії. В авіаракет. галузі застосовані швидкісні установки і технологія контакт. зварювання безперерв. оплавленням великогабарит. конструкцій ракет з алюм. сплавів. Під керівництвом О. вирішено проблему стикового зварювання обсадних труб під час їхнього спускання у нафт. та газові свердловини.

Завантажити статтю