Остапенко Микола Герасимович

ОСТА́ПЕНКО Микола Герасимович (21. 02(06. 03). 1918, м. Астрахань, нині РФ — 04. 09. 1965, Київ) — фахівець у галузі зварювального виробництва. Кандидат технічних наук (1948). Закін. Київ. індустр. ін­ститут (1941). Під час 2-ї світової вій­ни працював на оборон. заводі № 172 в м. Молотов (нині Перм, РФ); від 1944 — в Ін­ституті електрозварюва­н­ня АН УРСР (Київ): від 1954 — зав. електротех. від­ділу, брав без­посередню участь у створен­ні лаб. зварюва­н­ня вибухом. Роз­робив оригін. методи дослідж. процесів зварюва­н­ня. Виконав перші екс­перим. роботи з приварюва­н­ня шпильок та різних циліндрич. шипів під флюсом. Роз­робив спосіб дугового зварюва­н­ня вуглец. електродом у потоці вуглекислого газу як захис. середовища (1936), за­стосований для механізації виробництва каністр, корпусів транс­форматорів тощо. Зробив знач. внесок у створе­н­ня стикового зварюва­н­ня оплавле­н­ням. Він довів, що можливості цього способу зварюва­н­ня можна сут­тєво роз­ширити завдяки за­стосуван­ню спец. транс­форматорів. 1951 за­пропонував контур. транс­форматор для стикового зварюва­н­ня. Принцип був викори­станий при створен­ні установок для зварюва­н­ня виробів із великим попереч. пере­різом, зокрема й складного контуру. 1952 вперше у світ. практиці за допомогою роз­робленої ним машини було зварено велику ділянку магістрал. нафто­проводу діаметром 377 мм. За­стосува­н­ня внутр.-труб. машин значно при­скорило будівництво магістрал. трубо­проводів, зокрема із Зх. Сибіру й Серед. Азії. В авіаракет. галузі за­стосовані швидкісні установки і технологія контакт. зварюва­н­ня без­перерв. оплавле­н­ням великогабарит. кон­струкцій ракет з алюм. сплавів. Під керівництвом О. вирішено про­блему стикового зварюва­н­ня обсадних труб під час їхнього спуска­н­ня у нафт. та газові свердловини.

Завантажити статтю