Остапик Іван Дмитрович
ОСТА́ПИК Іван Дмитрович (29. 11. 1951, с. Тяглів Сокал., нині Червоноград. р-ну Львів. обл. — 14. 05. 2007, Львів, похов. у рідному селі) — літературознавець, фольклорист. Кандидат філологічних наук (1983). Закін. Львівський університет (1974), де відтоді (з перервою) й працював: 1991–97 — зав., водночас 1991–2007 — доцент кафедри укр. фольклористики; 1988–89 викладав укр. мову в Заґреб. університеті. Наукові дослідження: історія укр. літ-ри, укр.-білорус. та укр.-литов. літ. звʼязки; історія укр. фольклористики, зокрема діяльність І. Франка, Лесі Українки, В. Пачовського, М. Грушевського, А. Фішера; теорія усної словесності. Перекладав українською мовою таджиц. нар. казки. Кер. літ. студії «Франкова кузня» Львів. університету, літературозн. секції Малої АН.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Український фольклор у структурі національної школи // Концепція нац. школи України і проблеми підготовки та підвищення кваліфікації вчител. кадрів. Л., 1991; Золоті розсипи Гологір // Народозн. зошити. 2002. № 3, 4; Опілля: contra і pro крізь призму колядно-щедрівочної традиції // Дзвін. 2005. № 5; Коляда, колядник і «Сейколєнник»: контрафазис чи синтез? // Християн. спадщина Галицько-Волин. держави: ціннісні орієнтири духов. поступу українського народу. Ів.-Ф., 2005; Студія «Жіноча неволя в руських піснях народних» Івана Франка та її контекст // Іван Франко: дух, наука, думка, воля. Л., 2008. Т. 1 (співавт.).
Людина 