Острін Лев Юхимович

О́СТРІН Лев Юхимович (1905, м. Олександрівськ, нині Запоріжжя — 1986, Київ) — піаніст. Закін. Маріуп. муз. школу (нині Донец. обл., 1922). Відтоді розпочав концертну діяльність у Маріуп. театрі рос. драми. Закін. Харків. муз.-драм. інститут (1929; кл. П. Луценка). У студент. роки велику роль у засвоєнні ансамбл. гри й техніки О. відіграли також відвідування занять у вокал. кл. М. Вітте. Від 1931 — соліст і акомпаніатор Укр. філармонії (Харків, згодом Київ). Спів­працював із М. Литвиненко-Вольгемут, І. Паторжинським, Є. Чавдар, І. Петровим, Н. Шпіллер. 1935 брав участь в автор. концертах С. Прокоф’єва, де виконував із ним партію Вальси Ф. Шуберта в транскрипції для 2-х фортепіано. Під час 2-ї світової вій­ни працював у Всесоюз. гастрол.-концерт. об’єднанні. 1944 разом із колективом філармонії повернувся до Києва. 1945 із М. Литвиненко-Вольгемут, І. Паторжинським, Ю. Шумським і Л. Масленніковою брав участь у концерті до дня Перемоги в Югославії. Від 1949 бл. 23 р. співпрацював із Б. Гмирею, готував різноманітні програми, зокрема із творів сучас. композиторів; записав із ним на Укр. радіо велику кількість творів світ. і укр. муз. класики, пісні «Чуєш, брате мій» в обробці Л. Ревуцького, «Там, де Ятрань круто в’єть­ся» та «Ой не шуми, луже» в об­робках М. Лисенка, «Чорнії брови, карії очі» в обробці Ф. Наде­ненка, «Думи мої» на сл. Т. Шевченка в обробці О.; концертував із ним у Москві, Ленінграді (нині С.-Пе­тербург), Ризі та ін. містах СРСР. Після смерті співака написав спогади про його співпрацю і взаємини з Д. Шостаковичем. Залишив аналіз інтерпретації Б. Гмирею циклу «П’ятиденка» з 5-ти романсів Д. Шостаковича на сл. Є. Долматовського (прем’є­ра у присутності композитора відбулася у Колон. залі ім. М. Лисенка Київ. філармонії 16 травня 1956). Д. Шостакович високо цінував піаніст. майстерність О., що підтверджують його листи до Б. Гмирі. Як піаніст-концертмейстер гастро­лював у Болгарії, Канаді, Китаї, Польщі, Чехословаччині.

Завантажити статтю