Острова Світлана Василівна
Визначення і загальна характеристика
ОСТРО́ВА Світлана Василівна (28. 02. 1961, Київ) — композитор, органістка, педагог. Заслужений діяч мистецтв України (2019). Член НСКУ (1999). Лауреатка Всеукр. конкурсу композиторів (м. Маріуполь Донец. обл., 2013, 2015; обидва — 1-а премія). Закін. Київську консерваторію (1992; кл. Я. Лапинського, Г. Булибенко). Від 1994 викладала у Київ. інституті культури. Від 2003 — у Нац. муз. академії України (Київ). Як органістка, хористка та хормейстер гастролювала в багатьох містах України, виступала також у РФ, Естонії, Словенії. Популяризує укр. музику, зокрема здійснює перекладення для органа творів Л. Дичко, В. Кирейка, М. Скорика, Б. Фільц. Виступала під час святкування ювілею І. Козловського у Москві, де диригувала власними творами й співала у вокал. ансамблі хормейстерів. Органне мистецтво О. представлене композицією, імпровізацією, виконавством та аранжуванням. Стилістика творчості позначена постромантизмом. Має записи на компакт-дисках. Авторка проекту «Концерт-реквієм пам’яті Небесної сотні» на «Музичних прем’єрах сезону-2014». Видала альбоми «Вокально-хорові твори», «Інструментальна музика», зб. духов. хор. творів «Перед Твоїм престолом» (усі — 2000), зб. «Музика для орґана» (2007), «Альбом п’єс в популярному стилі, або Музика для душі» (2011; усі — Київ).
Додаткові відомості
- Основні твори
- для симф. оркестру — концертне рондо «Скоморохи» (1988), «Купальські сцени» (1992); для струн. оркестру — «Євхаристія» (2005); для органа й жін. хору — Реквієм на лат. канонічні тексти у 5-ти ч. і 3-х версіях: 1-а — для жін. хору й органа, 2-а — для жін. хору й камер. оркестру на сл. Л. Костенко (Реквієм пам’яті жертв Голодомору; обидві — 1993), 3-я — для жін. хору, органа, трубчастих дзвонів та струн. оркестру на лат. канонічні тексти і сл. Л. Костенко (2003); для органа — «Початок Всесвіту» (1993), Пасакалія (2007), «Симфонія творіння» (1994, у 5-ти ч.), поема «Весна» (1990), диптих («Голгофа», «Євхаристія», 2005); для фортепіано — Соната (1987), 2 «Українські рапсодії» (1987, 1989); для хору без супроводу — концерти «Пам’яті Артемія Веделя» (1988), «Катарсис» (1991; обидва — сл. Г. Сковороди), «Шевченківські акварелі» (2004); «Різдвяна ода» для мішаного хору з інструм. супроводом на нар. слова (2 версії — 1998); 2 ораторії на біблійні сюжети (1997, 1999); обробки нар. пісень для різних виконав. складів; вокал. цикл «Осінній вінок» (1998, сл. З. Дикої); твори для дітей.
- Основні праці
- Хорове сольфеджіо: Навч. посіб. 2000; Українська сучасна духовна музика для хорів а капелла. 2007; Органна музика для дітей і молоді. 2012 (усі — Київ).
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
