Островерхівське газоконденсатне родовище

Визначення і загальна характеристика

ОСТРОВЕ́РХІВСЬКЕ ГАЗОКОНДЕНСА́ТНЕ РОДО́ВИЩЕ — поклади газу. Знаходиться на тер. Харків. і Чугуїв. р-нів Харків. обл. (зокрема Зміївщини та Нововодолажчини), за 4 км від м. Мерефа; у межах Сх. нафтогазонос. регіону України. У геол. будові осад. чохла родовища беруть участь від­клади палеозою, мезозою і кайнозою, що залягають на роз­митій поверх­ні докембрій. кри­сталіч. фундаменту. Островерхів. площа приурочена до пн. борту пд.-сх. частини Дні­провсько-Донецької западини, в межах Харків. структур. затоки, побл. Барановиц.-Астрахан. регіон. роз­лому. Особливістю тектон. будови цього регіону є східцеподібне моноклінал. зануре­н­ня кри­сталіч. фундаменту в пд.-зх. напрямку до осі Дні­пров.-Донец. западини. Глиб. заляга­н­ня фундаменту в межах площі становить 4583–4702 м. Виділяють Бистре і Островерхів. під­ня­т­тя, що з Пд. прилягають до екрануючого поруше­н­ня й входять до складу протяж. Ракитнян.-Коробочкин. антиклінал. зони. У нижньовізей. комплексі під­ня­т­тя є витягнутими вздовж роз­лому гемібрахіантиклінал. складками субширот. про­стяга­н­ня, що від­ділені одна від одної малоамплітуд. прогинами.

Островерхів. під­ня­т­тя — видовжена напів­антиклінал. складка роз­міром 2,0 × 0,2 км по ізогіпсі 4350 м. Вона ускладнена попереч. і пов­здовж. роз­рив. поруше­н­нями амплітудами до 30 м. Зі Сх. обмежена попереч. роз­ломом, що від­межовує її від Аксютів. складки й екранує поклади вуглеводнів у візей. і серпухов. від­кладах. Бистре під­ня­т­тя — протяжна напів­антиклінал. складка роз­міром 8,0 × 0,6 км по ізогіпсі 4400 м, роз­винена вздовж незгід. скиду. Поклади пластові склепін­ні тектонічно екрановані та літологічно обмежені. Продуктив. від­кладами на родовищі є піщано-алевроліт. горизонти в серпухов. і візей. ярусах нижньокамʼя­новугіл. системи та поклади одного з горизонтів у гранітах кри­сталіч. фундаменту. Заг. вис. продуктив. товщі складає 845 м у інтервалі 3550,8–4396,7 м. Колекто­рами у візей. та серпухов. ярусах є пісковики й алевроліти, різноманітні за генезисом; докембрію — кора вивітрюва­н­ня докембрій. фундаменту. Газ метановий (85,8–94,3 %). Містить 0,47–0,64 % азоту, 0,03–0,04 % гелію, 0,84–1,34 % вуглекислого газу. Густина конденсату 772,6–830,6 кг/м³. Ост­роверхів. структурна зона була виявлена 1983 сейсміч. дослідже­н­нями по від­кладах нижнього карбону. Родовище введено в роз­робку 1998. Початк. запаси вуглеводнів: 3817 млн м³ газу (з них 99 % запасів зосереджено в покладах горизонтів серпухов. ярусу) та 182 тис. т конденсату категорії С₁; 1791 млн м³ газу та 132 тис. т конденсату категорії С₂; 2497 млн м³ газу та 151 тис. т конденсату категорії С₃. Фактично весь обʼєм вуглеводнів покладів докембрію, нижньосерпухов. під­ʼ­ярусу та візей. ярусу належить до попередньо роз­ві­даних запасів (975 млн м³), що потребують дови­вче­н­ня. Станом на 2019 видобуто 1411,9 млн м³ газу (950,6 млн м³ з покладів Бистрого під­ня­т­тя і 461,3 млн м³ з Островерхів. під­ня­т­тя) і 45,8 тис. т конденсату.

Літ.: Довжок Е. Н., Балюк Б. О., Клочка В. П. та ін. Нафтогазоносний потенціал пів­нічного борту Дні­провсько-Донецької западини. К., 1996; Атлас родовищ нафти і газу України: В 6 т. Т. 3. Східний нафтогазоносний регіон. Л., 1998; Крупський Б. Л., Гладун В. С., Євдощук Н. І. та ін. Наукове об­ґрунтува­н­ня ресурсів і запасів нафтогазопер­спективних обʼєк­тів України. К., 2009.

Г. С. Пономаренко

Завантажити статтю