Островерхівське газоконденсатне родовище
ОСТРОВЕ́РХІВСЬКЕ ГАЗОКОНДЕНСА́ТНЕ РОДО́ВИЩЕ — поклади газу. Знаходиться на тер. Харків. і Чугуїв. р-нів Харків. обл. (зокрема Зміївщини та Нововодолажчини), за 4 км від м. Мерефа; у межах Сх. нафтогазонос. регіону України. У геол. будові осад. чохла родовища беруть участь відклади палеозою, мезозою і кайнозою, що залягають на розмитій поверхні докембрій. кристаліч. фундаменту. Островерхів. площа приурочена до пн. борту пд.-сх. частини Дніпровсько-Донецької западини, в межах Харків. структур. затоки, побл. Барановиц.-Астрахан. регіон. розлому. Особливістю тектон. будови цього регіону є східцеподібне моноклінал. занурення кристаліч. фундаменту в пд.-зх. напрямку до осі Дніпров.-Донец. западини. Глиб. залягання фундаменту в межах площі становить 4583–4702 м. Виділяють Бистре і Островерхів. підняття, що з Пд. прилягають до екрануючого порушення й входять до складу протяж. Ракитнян.-Коробочкин. антиклінал. зони. У нижньовізей. комплексі підняття є витягнутими вздовж розлому гемібрахіантиклінал. складками субширот. простягання, що відділені одна від одної малоамплітуд. прогинами.
Островерхів. підняття — видовжена напівантиклінал. складка розміром 2,0 × 0,2 км по ізогіпсі 4350 м. Вона ускладнена попереч. і повздовж. розрив. порушеннями амплітудами до 30 м. Зі Сх. обмежена попереч. розломом, що відмежовує її від Аксютів. складки й екранує поклади вуглеводнів у візей. і серпухов. відкладах. Бистре підняття — протяжна напівантиклінал. складка розміром 8,0 × 0,6 км по ізогіпсі 4400 м, розвинена вздовж незгід. скиду. Поклади пластові склепінні тектонічно екрановані та літологічно обмежені. Продуктив. відкладами на родовищі є піщано-алевроліт. горизонти в серпухов. і візей. ярусах нижньокам’яновугіл. системи та поклади одного з горизонтів у гранітах кристаліч. фундаменту. Заг. вис. продуктив. товщі складає 845 м у інтервалі 3550,8–4396,7 м. Колекторами у візей. та серпухов. ярусах є пісковики й алевроліти, різноманітні за генезисом; докембрію — кора вивітрювання докембрій. фундаменту. Газ метановий (85,8–94,3 %). Містить 0,47–0,64 % азоту, 0,03–0,04 % гелію, 0,84–1,34 % вуглекислого газу. Густина конденсату 772,6–830,6 кг/м3. Островерхів. структурна зона була виявлена 1983 сейсміч. дослідженнями по відкладах нижнього карбону. Родовище введено в розробку 1998. Початк. запаси вуглеводнів: 3817 млн м3 газу (з них 99 % запасів зосереджено в покладах горизонтів серпухов. ярусу) та 182 тис. т конденсату категорії С1; 1791 млн м3 газу та 132 тис. т конденсату категорії С2; 2497 млн м3 газу та 151 тис. т конденсату категорії С3. Фактично весь об’єм вуглеводнів покладів докембрію, нижньосерпухов. під’ярусу та візей. ярусу належить до попередньо розвіданих запасів (975 млн м3), що потребують довивчення. Станом на 2019 видобуто 1411,9 млн м3 газу (950,6 млн м3 з покладів Бистрого підняття і 461,3 млн м3 з Островерхів. підняття) і 45,8 тис. т конденсату.
Рекомендована література
- Довжок Е. Н., Балюк Б. О., Клочка В. П. та ін. Нафтогазоносний потенціал північного борту Дніпровсько-Донецької западини. К., 1996;
- Атлас родовищ нафти і газу України: В 6 т. Т. 3. Східний нафтогазоносний регіон. Л., 1998;
- Крупський Б. Л., Гладун В. С., Євдощук Н. І. та ін. Наукове обґрунтування ресурсів і запасів нафтогазоперспективних об’єктів України. К., 2009.