Островський Володимир Павлович
ОСТРО́ВСЬКИЙ Володимир Павлович (псевд. і крипт.: В. О.; О-ський В.; П-ч В.; -скій; Ве-пе о; Вепео; Павлович; Павлович В.; 18. 06. 1881, м. Рейовець Холм. пов., нині Люблін. воєводства, Польща — 07. 04. 1950, м. Станіслав, нині Івано-Франківськ) — педагог, письменник, журналіст, редактор, видавець, громадський і політичний діяч, етнограф, кооператор. Закін. Холм. вчител. семінарію (1901). Працював учителем нар. шкіл у Томашів. та Холм. пов., від 1905 — у Варшаві. 1911 повернувся до Рейовця, викладав у «зразковій школі» при Холм. вчител. семінарії. Крім осн. роботи, 1912–14 редагував щоденник «Холмська Русь», де опублікував свої перші поезії. 1915 разом з семінарією був евакуйований в м. Сураж на Чернігівщині, 1917 його переведено до Вінниці на посаду інспектора вищого початк. училища місц. вчител. інституту. Згодом викладав у приват. гімназії для дорослих, був організатором першого шкіл. кооперативу в центр. Україні, провадив громад., просвітн. та літ. діяльність. 1919 редагував щоденну газету товариства «Просвіта» «Шлях». 1921–45 мешкав у Варшаві, Луцьку, Холмі. Був референтом Міністерства преси й пропаганди УНР, входив до складу ЦК УНДО, працював головою луцької філії товариства «Сільс. господар», брав активну участь в ін. місц. укр. організаціях, зокрема просвітян. та кооперативних. Був співред. щоденника «Українська трибуна» (1921–22), видавав та редагував г. «Духовна бесіда» (1924–25), «Нарід» (1926–28), «Наш світ» (1924–25, 1935–36), «Наша бесіда» (1926–27), редагував «Українську громаду» (1926–28) та «Нову добу» (1936). Друкував свої публіцист. та художні твори в цих виданнях, а також у часописах «Син України» (1920–21), «Наша зоря» (1920–23), «Рідний край» (1921), «Наше життя» (1922), «Рідна мова» (1933–36) та ін. У міжвоєн. період — один із авторів львів. г. «Діло» (постій. автор темат. сторінок та рубрик «Економічний огляд», «Політичне життя», «Правнича сторінка») й «Новий час». У роки 2-ї світової війни жив у Холмі, де при Свято-Богородиц. братстві заснував етногр. музей і керував ним, очолював холм. Укр. освітнє товариство та курси бухгалтерів, редагував «Український православний вісник» (1941), на його сторінках публікував власні твори. У цей період О. — серед авторів «Ілюстрованих вістей» (1940–41), щоденних «Краківських вістей» (1940–45) та однойм. тижневика (1940–44), щоденника «Львівські вісті» (1941–44), тижневика «Холмська земля» (1943–44). Його оповідання друкували в «Пінській газеті» (1942–44). Автор низки шкіл. посібників («Методика розв’язання арифметичних задач»), наук.-популяр. розвідок («Життя Холмщини в її піснях») та худож. творів, зокрема оповідань «Хома Дубило» (1921), «Вівці й пастирі» (1922), «Сільське страхіття» (1932), «Блакитні очі», «Журавлі» (обидва — 1935); повістей «Хрест отця Василя» (1926), «Сміх землі» (1930), «Вогнене око» (1936), «Князь Сила-Тур», «Між двома революціями», «Під знам’я Христа» (усі — 1938), «Зайшло сонце в Холмі» (1940); збірок прози й поезії «Веселі оповідання» (1921), «Холмські оповідання», «Холмські сини» (обидві — 1924), «За ґратами» (1930), «Сільські стежини» (1934). У 1945 був вивезений на Прикарпаття, де працював дир. базової школи пед. училища в Станіславі. Від вересня 1946 його переслідувала рад. влада: звільнили з роботи, заборонили друкувати твори, вилучили з б-к і знищили книжки.
Додаткові відомості
- Державний архів
- Львів. держ. істор. архів. Ф. 328, оп. 1.
Рекомендована література
- Вішка О. Островський Володимир Павлович // Укр. журналістика в іменах. Вип. 6. Л., 1999;
- Його ж. Prasa emigracji ukraińskiej w Polsce (1920–1939). Toruń, 2001;
- Курилишин К. Українська легальна преса періоду німецької окупації (1939–1944 рр.): Істор.-бібліогр. дослідж: У 2 т. Л., 2007;
- Онуфрійчук М. Володимир Островський — український письменник, редактор, педагог, громадсько-культурний діяч // Михайло Грушевський та його мала батьківщина — Холмщина у ХІХ–ХХ століттях. Холм, 2011;
- Телячий Ю. З Холмщиною в серці. Культуротворча діяльність Володимира Островського в роки Української революції (1917–1921) // Над Бугом і Нарвою. 2014. № 3;
- Сніцарчук Л. «Організація дійсної і доцільної пропаганди за кордоном»: Міністерство преси й пропаганди УНР у 1921 р. // Вісн. Львів. університету. Сер. Журналістика. Л., 2015. Вип. 40.