Островський Григорій Семенович

ОСТРО́ВСЬКИЙ Григорій Семенович (псевд.: Г. Семенов, Г. Шимон; 01. 10. 1929, Ленін­град, нині С.-Пе­тербург — 01. 10. 2007, м. Тель-Авів, Ізраїль) — мистецтво­знавець, художній критик, письмен­ник. Доктор мистецтво­­знавства (1989). Член СХУ (1953), Між­нар. асоц. мистецтво­знавців (Москва), Амер. та Ізраїл. асоц. словʼян. дослідж., Федерації письмен­ників Ізраїлю. Ви­вчав історію мистецтва у Ленінгр. університеті (1951; викл. М. Доброклонський, Є. Лисенков, М. Пунін). Працював заст. дир. Львів. картин. галереї (1951–59), викл. Карачаєво-Черкес. пед. ін­ституту (РФ, 1969–72). У 1992 ви­їхав в Ізраїль. 1993–97 — проф. Єрусалим. університету. Досліджував укр. мистецтво Галичини та Закарпа­т­тя 19–20 ст., рос. примітив 18–20 ст., мистецтво Центр. Європи (Польща, Болгарія, Угорщина), діаспори та Ізраїлю. Уклав альбоми «Владимир Иосифович Патык. На родной земле» (1973), «Э. Мисько. Лицо друга» (1977); опублікував художню прозу: «Рождение кар­тины: И. Репин, Н. Касаткин, В. Серов, А. Рылов, М. Нестеров», «Перед загадками старых картин» (обидві — 1965), «Под­дельные ше­девры» (1966, спів­­авт.), «Как создается картина» (1976), «Рас­сказ о рус­ской живописи» (1989; усі — Москва), «Художники: Повести и рас­сказы. Очерки. Воспоминания» (Тель-Авив, 2000).

Завантажити статтю