Крижанівський Богдан Володимирович
КРИЖАНІ́ВСЬКИЙ Богдан Володимирович (24. 10. 1894, Львів — 20. 04. 1955, Чернівці) — композитор, диригент, театральний діяч. Брат С. Крижанівського. Заслужений артист УРСР (1943). Член Спілки композиторів України (1932). Закінчив Львівську (1916; клас фортепіано) та Віденську (1918; клас теорії та композиції О. Недбаля) консерваторії. Працював піаністом і хормейстером у Новому Львівському театрі (1918). Один з організаторів (1919, Вінниця) і диригент (до 1923) Українського драматичного театру імені І. Франка. Із театром гастролював на Поділлі, Черкащині, Херсонщині, Чернігівщині. 1923–25 — завідувач музичної частини Українського драматичного театру імені М. Заньковецької; водночас 1922–26 — організатор хорової капели імені М. Леонтовича, вчитель музичної школи, керівник церковного хору (усі — Чернігів). 1926–30 — диригент, завідувач музичної частини театру «Березіль» (Харків). 1930 організував 1-й Український театр музичної комедії у Харкові. 1931–32 — головний диригент Хабаровського театру опери та балету (РФ), музичних театрів Ташкента, Владивостока (РФ); 1934–45 — завідувач музичної частини і диригент Харківського українського драматичного театру імені Т. Шевченка; 1945–48 — директор і художній керівник Філармонії; 1948–53 — директор Музичного училища, водночас завідувач музичної частини Українського музично-драматичного театру імені О. Кобилянської; 1953–55 — методист Будинку народної творчості (усі — Чернівці). 1952 звинувачений у буржуазному націоналізмі й «відхиленні від реалістичного мистецтва», позбавлений звання. К. вивчав український автентичний музичний фольклор Буковини. Написав солоспіви на тексти поетів-класиків. Організатор Обʼєднання самодіяльних композиторів Буковини (1955).
Додаткові відомості
- Основні твори
- опера «Богдан Хмельницький» (1939–40, 4 дії, незакінчена); муз. комедія «Із-за гори кам’яної» З. Каца, М. Талалаєвського (1946); вокал.-симф. поема «Данило Галицький» на текст М. Бажана (1946, у 2-х ч.); Концерт для фортепіано з оркестром (1950, у 2-х ч.); камерно-інструм. квартети, тріо для скрипки, віолончелі з фортепіано (1953); для скрипки — скерцо «Росте зіллячко романець» (1934), «Капричіо» (1937); Вальс для 2-х скрипок і фортепіано (1940); «Інтермецо», «Серенада»; ноктюрни для кларнета; хор. твори з фортепіано: «Ой у саду, у садочку», «Біжи, біжи, Черемоше», «Буковинські коломийки»; романси і пісні; музика до драм. вистав: «Марія Тюдор» (1936), «Анджело» (1952) за В. Гюґо, «Дай серцю волю, заведе в неволю» М. Кропивницького (1940), «Олекса Довбуш» Л. Первомайського, «Талан» М. Старицького, «Шельменко-денщик» Г. Квітки-Основ’яненка (усі — 1941), «Фронт» (1942), «Загибель ескадри» О. Корнійчука, «Підступність і кохання» Ф. Шіллера, «Мірандоліна» К. Ґольдоні, «Земля» (усі — 1948), «У неділю рано зілля копала» (1955) В. Василька за О. Кобилянською, «Два капітани» В. Каверіна (1950), «Лук’ян Кобилиця» Л. Балковенка, Г. Мізюна (1953), «Загублене життя» за романом «Повія» Панаса Мирного, «Назар Стодоля» Т. Шевченка (обидві — 1954), «Отелло» В. Шекспіра (1955); музика до х/ф «Земля» (за О. Кобилянською, 1954, реж. О. Швачко, А. Бучма).
Людина 