Крижанівський Богдан Володимирович

КРИЖАНІ́ВСЬКИЙ Богдан Володимирович (24. 10. 1894, Львів – 20. 04. 1955, Чернівці) – композитор, диригент, театральний діяч. Брат С. Крижанівського. Заслужений артист УРСР (1943). Член СКУ (1932). Закін. Львів. (1916; кл. фортепіано) та Віден. (1918; кл. теорії та композиції О. Недбаля) консерваторії. Працював піаністом і хормейстером у Новому Львів. театрі (1918). Один з організаторів (1919, Вінниця) і диригент (до 1923) Укр. драм. театру ім. І. Фран­ка. Із театром гастролював на Поділлі, Черкащині, Херсонщині, Чернігівщині. 1923–25 – зав. муз. частини Укр. драм. театру ім. М. Заньковецької; водночас 1922–26 – організатор хор. капели ім. М. Леонтовича, вчитель муз. школи, кер. церк. хору (усі – Чернігів). 1926–30 – диригент, зав. муз. частини театру «Березіль» (Харків). 1930 організував 1-й Укр. театр муз. комедії у Хар­кові. 1931–32 – гол. диригент Хабаров. театру опери та балету (РФ), муз. театрів Ташкента, Владивостока (РФ); 1934–45 – зав. муз. частини і диригент Хар­ків. укр. драм. театру ім. Т. Шевченка; 1945–48 – директор і худож. кер. Філармонії; 1948–53 – директор Муз. училища, водночас зав. муз. частини Укр. муз.-драм. театру ім. О. Кобилянської; 1953–55 – методист Будинку нар. творчості (усі – Чернівці). 1952 звинувач. у бурж. націоналізмі й «від­хиленні від реаліст. мистецтва», позбавлений звання. К. вивчав укр. автентич. муз. фольклор Бу­ковини. Написав солоспіви на тексти поетів-класиків. Організатор Об’єдн. самодіял. композиторів Буковини (1955).

Тв.: опера «Богдан Хмельницький» (1939–40, 4 дії, незакінчена); муз. комедія «Із-за гори кам’яної» З. Каца, М. Талалаєвського (1946); вокал.-симф. поема «Данило Галицький» на текст М. Бажана (1946, у 2-х ч.); Концерт для фортепіано з оркестром (1950, у 2-х ч.); камерно-інструм. квартети, тріо для скрипки, віолончелі з фортепіано (1953); для скрипки – скерцо «Рос­те зіллячко романець» (1934), «Капричіо» (1937); Вальс для 2-х скрипок і фортепіано (1940); «Інтермецо», «Серенада»; ноктюрни для кларнета; хор. твори з фортепіано: «Ой у саду, у садочку», «Біжи, біжи, Черемоше», «Буковинські коломийки»; романси і пісні; музика до драм. вистав: «Марія Тюдор» (1936), «Анджело» (1952) за В. Гюґо, «Дай серцю волю, заведе в неволю» М. Кропивницького (1940), «Олекса Довбуш» Л. Первомайського, «Талан» М. Старицького, «Шельменко-ден­щик» Г. Квітки-Основ’яненка (усі – 1941), «Фронт» (1942), «Загибель ескадри» О. Корнійчука, «Підступність і кохання» Ф. Шіллера, «Мірандоліна» К. Ґольдоні, «Земля» (усі – 1948), «У неділю рано зілля копала» (1955) В. Василька за О. Кобилянською, «Два капітани» В. Ка­веріна (1950), «Лук’ян Кобилиця» Л. Бал­ковенка, Г. Мізюна (1953), «Загублене життя» за романом «Повія» Панаса Мирного, «Назар Стодоля» Т. Шевченка (обидві – 1954), «Отелло» В. Шекспіра (1955); музика до х/ф «Земля» (за О. Кобилянською, 1954, реж. О. Швачко, А. Бучма).

Літ.: Селезінка В. Це був великий трудівник // Золотої нитки не згубіть. Чц., 2001; Гусар Ю. Зірки не гаснуть. Чц., 2003; 24 жовтня – 110 років із дня народження українського композитора, диригента, педагога Богдана Кри­жанівського (1894–1955 рр.) // Чер­нів­ці. 2004, 22 жовт.

Т. В. Сулятицький

Основні твори

опера «Богдан Хмельницький» (1939–40, 4 дії, незакінчена); муз. комедія «Із-за гори кам’яної» З. Каца, М. Талалаєвського (1946); вокал.-симф. поема «Данило Галицький» на текст М. Бажана (1946, у 2-х ч.); Концерт для фортепіано з оркестром (1950, у 2-х ч.); камерно-інструм. квартети, тріо для скрипки, віолончелі з фортепіано (1953); для скрипки – скерцо «Рос­те зіллячко романець» (1934), «Капричіо» (1937); Вальс для 2-х скрипок і фортепіано (1940); «Інтермецо», «Серенада»; ноктюрни для кларнета; хор. твори з фортепіано: «Ой у саду, у садочку», «Біжи, біжи, Черемоше», «Буковинські коломийки»; романси і пісні; музика до драм. вистав: «Марія Тюдор» (1936), «Анджело» (1952) за В. Гюґо, «Дай серцю волю, заведе в неволю» М. Кропивницького (1940), «Олекса Довбуш» Л. Первомайського, «Талан» М. Старицького, «Шельменко-ден­щик» Г. Квітки-Основ’яненка (усі – 1941), «Фронт» (1942), «Загибель ескадри» О. Корнійчука, «Підступність і кохання» Ф. Шіллера, «Мірандоліна» К. Ґольдоні, «Земля» (усі – 1948), «У неділю рано зілля копала» (1955) В. Василька за О. Кобилянською, «Два капітани» В. Ка­веріна (1950), «Лук’ян Кобилиця» Л. Бал­ковенка, Г. Мізюна (1953), «Загублене життя» за романом «Повія» Панаса Мирного, «Назар Стодоля» Т. Шевченка (обидві – 1954), «Отелло» В. Шекспіра (1955); музика до х/ф «Земля» (за О. Кобилянською, 1954, реж. О. Швачко, А. Бучма).

Рекомендована література

1. Селезінка В. Це був великий трудівник // Золотої нитки не згубіть. Чц., 2001;
   Google Scholar Internet
2. Гусар Ю. Зірки не гаснуть. Чц., 2003;
   Google Scholar Internet
3. 24 жовтня – 110 років із дня народження українського композитора, диригента, педагога Богдана Кри­жанівського (1894–1955 рр.) // Чер­нів­ці. 2004, 22 жовт.
   Google Scholar Internet

завантажити статтю