Осушувальна система

ОСУ́ШУВАЛЬНА СИСТЕ́МА — надмірно зволожена земельна ділянка з гідротехнічними спорудами, що забезпечують її осуше­н­ня; комплекс заходів та споруд, спрямованих на запобіга­н­ня або ліквідацію надмірного зволоже­н­ня земель та при­значених для видале­н­ня з осушуваної території надлишкової поверх­невої і ґрунтової води; гі­дромеліоративна система для осуше­н­ня земель. Осн. елементи О. с.: осушувал. мережа з гідротех. спорудами; дорожня мережа (дороги, мости, труби-пере­їзди); природо­охорон­на мережа (лісосмуги, протипожежні басейни); екс­плуатац. мережа (лінії звʼязку, гід­ро­метрія, пости, спо­стережні свердловини).

Залежно від способу осуше­н­ня О. с. бувають від­криті (регулювал. мережа — ка­нали) — за­стосовують при поперед. осушен­ні боліт, лісів, іноді сінокосів і пасовищ; закриті (регулювал. мережа — дрени і закриті збирачі, колектори у ви­гляді під­зем. трубчастих водоводів) — технічно досконаліші, довговічні, не пере­шкоджають механізації польових робіт, до­зволяють ширше використовувати осушувані землі, за­стосовують по­всюдно. Вода з осушувал. мережі за­звичай надходить у річку-водо­при­ймач, рідко (за сприятл. гідрогеол. умов) її скидають у під­земні водоносні горизонти. При незадовіл. показниках водо­при­ймача (недо­статня пропускна здатність, високі рівні води, не­стійке русло) його регулюють шляхом роз­чище­н­ня, випрямле­н­ня, по­глибле­н­ня і роз­шире­н­ня (іноді звуже­н­ня) русла.

За способом від­веде­н­ня води з осушувал. мережі роз­різняють О. с. самопливні (вода надходить у водо­при­ймач самопливом, тобто за рахунок гідравліч. енергії потоку), з машин. водопід­йомом (польдерні; воду з провід. мережі від­качують за допомогою насос. станцій) та мішані. Мішані О. с. споруджують там, де в одні періоди року рівень води у водо­при­ймачі буває дуже низький (тоді можливе самопливне ски­да­н­ня вод у водо­при­ймач), а в ін. періоди року — дуже високий (воду у водо­при­ймач пере­качують за допомогою насос. станцій). За­звичай машин. водопід­йом використовують при осушен­ні примор. низовин, низьких річк. і озер. заплав, плавнів, де самопливні О. с. неможливі. Машин. водопід­йом (польдер) за­стосовують також на території, де регулюва­н­ня річок не від­повід­ає вимогам охорони природи.

За характером впливу на водний режим земель О. с. поділяють на системи одно­сторон. (ка­нали та ін. споруди, забезпечують тільки від­веде­н­ня надлишк. води) і дво­сторон. (осушувал.-зволожувал. системи) дії, що в посушл. періоди, крім від­воду води, забезпечують її подачу в О. с. Кон­струкція О. с. ви­значається ґрунт., гідрогеол., госп.-екон. та ін. умовами місцевості. В Україні ві­домі Берегівська осушувально-зволожувальна система, Верх­ньо­­при­пʼятська осушувально-зволожувальна система, Желдецька осушувальна система, Замисловецька осушувально-зволожувальна система, Ірпінська осушувально-зволожувальна система, Остер­ська осушувальна система, Роменська осушувально-зволожувальна система, Трубізька осушувально-зволожувальна система.

Завантажити статтю