ОТИ́НЕ-ЛО́ЄВА ВИСОЧИНА́ — перед­гірна височина на ме­жи­річ­чі Пруту, Бистриці-На­двірнянської та її притоки Ворони, у межах Івано-Франківської області. Вис. 350–560 м. Поверх­ня терасована, дуже роз­членована. За морфологією, складом поверхн. від­кладів і структурно-літол. особливостями О.-Л. в. поділяють на височини Лоєву (макс. вис. 560 м, від­носна — 150 м; на її схилах роз­вивається поверхн. змив, на терасах — зсуви) та Хоросно (абсолютні вис. 360–400 м, від­носні — 80–100 м). Для О.-Л. в. характерні перед­гірні ландшафти з пере­важа­н­ням високих терас. місцевостей із ялиново-буковими лісами на дерново-підзолистих ґрунтах. Лісистість пере­вищує 50 %, поширені с.-г. угі­д­дя.