Отмарштайн Юрій Оттович
ОТМАРШТА́ЙН Юрій Оттович (Георгій Васильович; 10. 04. 1890, м. Тирасполь Херсон. губ., нині Молдова — 03. 05. 1922, с. Щипйорно, нині у складі м. Каліш Великопольс. воєводства, Польща) — військовик. Походив із давнього швед. роду, представники якого поселилися на укр. землях після Полтав. битви 1709. Полковник Армії УНР. Закін. Пажес. корпус (С.-Петербург, 1908) і прискорений курс Микол. академії Генштабу (Петроград, нині С.-Петербург, 1916). Учасник 1-ї світової війни. Служив у 8-му гусар. Лубен. полку, Кавказ. кінному корпусі. В армії Української Держави 1918 — командир Лубен. сердюц. кінно-козац. полку. У листопаді 1918 під час антигетьман. повстання перейшов на бік Директорії УНР. У грудні того ж року — начштабу Осадного корпусу Січових стрільців під час боїв за Київ; від поч. 1919 — начштабу Корпусу Січових стрільців, від липня того ж року — начштабу 2-ї дивізії Січових стрільців. Наприкінці 1919 інтернований на тер. Польщі. Голова Укр. військ. товариства у таборах для інтернованих, нач. Партизан.-повстан. штабу у Львові. У жовтні–листопаді 1921 — начштабу Повстан. армії УНР у 2-му Зимовому поході. Вбитий за нез’ясов. обставин під час відвідин табору для інтернованих у Щипйорно. 2018 у м. Боярка (нині Фастів. р-ну Київ. обл.) на будівлі залізнич. вокзалу встановлено мемор. дошку О.
Рекомендована література
- Верига В. Листопадовий рейд. К., 1995;
- Колянчук О. Увічнення нескорених: Українські військові меморіали 20–30-х рр. ХХ ст. у Польщі. Л., 2003.