Оттов Микола Миколайович
О́ТТОВ Микола Миколайович (25. 04. 1944, с. Спиридонівка Комінтернів. р-ну, нині Першотравневе Одес. р-ну Одес. обл.) — прозаїк. Член НСПУ (2009). Літ.-мист. премія ім. А. Коломийця (2015). Закін. Іртин. училище механізації с. господарства (Павлодар. обл., Казахстан). Живе у м. Дубно (Рівнен. обл.), очолював міський осередок КУН, місц. організацію Братства ОУН–УПА, політв’язнів та репресованих. Пише переважно на тему визв. боротьби ОУН–УПА та про Україну. Автор повістей «І благословен буде» (2003) та «Вінок терновий» (2010; найкраще проз. вид. Рівненщини, 2015), зб. оповідань «Опале листя» (2006; 2007), романів «Провідник» (2014; присвяч. С. Бандері), «Митрополит» (2016; пам’яті Андрея Шептицького) та «Доба княжа» (2019), зб. новел «Ностальгія» (2015; усі — Рівне).
Рекомендована література
- Житняк М. Прозаїк, публіцист, громадянин // Дзеркало плюс [Дубно]. 2014, 15 трав.;
- Нашому письменникові Миколі Оттову — сьогодні 75! // Там само. 2019, 25 квіт.
Завантажити статтю
Людина 
