Охорона атмосферного повітря

ОХОРО́НА АТМОСФЕ́РНОГО ПОВІ́ТРЯ  — система заходів, пов’язаних із збереженням, поліпшенням та відновленням стану атмосферного повітря, запобіганням та зниженням рівня його забруднення та впливу на нього хімічних сполук, фізичних та біологічних факторів. Забруднення атмосфер. повітря виникає внаслідок появи таких хім. складових в атмосфері, що становлять потенц. небезпеку для здоров’я та життєдіяльності людей, тварин чи рослин або для екол. системи загалом; може спричинити в людей як миттєвий прояв симптомів хвороб (переважно респіратор. та серц.-судин.), так і довготривалий накопичув. ефект. За оцінками ВООЗ, щороку частка смертей від забруднення атмо­сфер. повітря на планеті складає бл. 11,6 % від усіх зареєстрованих летал. випадків. Отже, необхідно захищати, регулювати, кон­тролювати стан атмосфер. повітря з метою забезпечення конституц. права громадян на безпечне довкілля, що покладено в основу Закону України «Про охорону атмосферного повітря» (1992).

Одним із осн. пріоритетів у галузі О. а. п. в Україні є впровадження стандартів ЄС до застарілої нормат.-правової бази України у сфері якості атмосфер. повітря, деякі документи якої почали розробляти ще за часів СРСР, інші є їхнім орган. продовженням і не відповідають вимогам сьогодення. Основою О. а. п. є постій. моніторинг його якості, що не тільки дозволяє попереджати про перевищення допустимих рівнів забруднення, але й у довгостроковій перспективі аналізувати ефективність та досягнення імплементов. заходів щодо покращення якості атмосфер. повітря. 2018 КМ України затвердив Порядок здійснення моніторингу за вмістом миш’яку, кадмію, ртуті, нікелю та поліцикліч. ароматич. вуглеводнів в атмосфер. повітрі, 2019 — Порядок здійснення держ. моніторингу в галузі охорони атмо­сфер. повітря. Ці Порядки визначають механізм організації та здійснення держ. моніторингу в галузі О. а. п., що є складовою частиною держ. системи моніторингу навколиш. природ. середовища. Їх здійснюють за показниками якості атмосфер. повітря та атмо­сфер. опадів з урахуванням Директив Європ. парламенту та Ради (ЄС). Це особливо важливо для мережі моніторингу якості атмо­сфер. повітря, що була розроблена кілька десятиліть тому і потребує термінового удосконалення. Вимоги Директив ЄС діють на його тер., що дає можливість уніфікувати результати моніторингу й порівнювати їх для різних країн. Саме з цією метою нормат. документи України розробляються відповідно до вимог ЄС, а модернізація мережі моніторингу з урахуванням нових стандартів є одним із важливих напрямів Плану заходів з виконання Угоди про асоц. між Україною, з однієї сторони, та ЄС, Європ. співтоварис­твом з атом. енергії і їхніми дер­жавами-чл. — з іншої.

Загалом моніторинг проводять з метою забезпечення збирання, оброблення, збереження та проведення аналізу інформації про якість атмосфер. повітря, оцінювання та прогнозування її змін і ступеня небезпечності, розроб­лення науково обґрунтованих рекомендацій для прийняття управлін. рішень у галузі О. а. п., у сфері охорони довкілля, а також інформування насел. про якість атмо­сфер. повітря, вплив його забруднення на здоров’я та життєдіяльність. На основі даних та інформації, отриманої в результаті здійснення моніторингу атмосфер. повітря, визначають рівень його забруднення на певній тер. за певний проміжок часу, відповідність стану атмосфер. повітря вимогам якості повітря; здійснюють контроль та оцінку впливу на якість повітря заходів, спрямов. на обмеження викидів забруднювал. речовин в атмосферне повітря, оцінку впливу забруднення атмо­сфер. повітря на довкілля, здо­ров’я та життєдіяльність населення.

Для визначення небезпечності забруднення розроблено стандарти якості атмосфер. повітря та граничні показники вмісту шкідл. домішок. Ці показники визначають із дослідж. впливу тих чи ін. доз забруднювал. речовин на організми, за яких природне відновлення організмів відбуватиметься без загрози їх життю та здо­ров’ю. Однак не вирішеним досі залишається питання про те, чи становлять подібні незначні короткострокові впливи загрозу за довготривалого впливу. Заходи з О. а. п. повинні балансувати між збереженням довкілля та не перешкоджати сталому розвитку суспільства. Також важливими пріоритет. заходами з О. а. п. є зменшення ступеня шкідл. впливу об’єктів джерел забруднення повітря; посилення держ. нагляду за дотриманням природоохорон. законодавства у процесі експлуатації, розміщення, будівництва нових і реконструкції пром. підприємств та ін. об’єктів; поліпшення контролю якості атмосфер. повітря і повітр. середовища у житл. та громад. приміщеннях; удосконалення екон. методів упр. якістю повітря.

Органом упр. якістю атмосфер. повітря є структур. підрозділ обл­держадміністрації, органу виконав. влади АР Крим з питань охорони навколиш. природ. сере­довища, що здійснює виконавчу владу на тер. відповід. зони, а також структур. підрозділ Київ. міської держадміністрації, виконав. орган міської ради, що здійснює функції та повноваження місц. самоврядування на тер. відповід. агломерації. Суб’єктами моніторингу атмо­сфер. повітря є Міністерство захисту довкілля та природ. ресурсів України, МОЗ України, Держ. служба України з надзвичай. ситуацій, Держ. агентство України з упр. зоною відчуження, орган виконав. влади АР Крим з питань охорони навколиш. природ. середовища, обладміністрації, Київ. міська держ­адміністрація, виконавчі органи міських рад. Суб’єкти моніторингу атмосфер. повітря встановлюють пункти спостережень, конт­ролюють рівень забруднювал. речовин і вміст складових та/або показників атмосфер. опадів, аналізують і прогнозують стан атмо­сфер. повітря та оцінюють його якість з дотриманням законодавства про О. а. п., єдиних метод. вимог у сфері держ. моніторингу в галузі О. а. п., а також вимог Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» (2014). Відповідно до результатів моніторингу якості атмосфер. повітря розробляють коротко- та довгострокові плани заходів щодо підтримки та поліпшення якості атмосфер. повітря. Покращення його якості також є одним з пріоритет. напрямів Стратегії держ. екол. політики України на період до 2030 (Закон України «Про основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 року», 2019).

Завантажити статтю