Охорона громадського порядку

ОХОРО́НА ГРОМА́ДСЬКОГО ПОРЯ́ДКУ — діяльність від­повід­них державних органів та органів місцевого самоврядува­н­ня щодо забезпече­н­ня захисту кон­ституційних прав і свобод громадян, їхнього життя і здоровʼя, честі та гідності, дотрима­н­ня норм су­спільної моралі. Правовою основою О. г. п. є Кон­ституція України, Кримінал. кодекс України, Кодекс України про адм. правопоруше­н­ня, Закони України «Про Національну поліцію» (2015), «Про оперативно-роз­шукову діяльність» (1992), «Про транс­порт» (1994), «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону» (2000; усі — з подальшими змінами і доповне­н­нями), укази Президента України та ін. нормативно-правові акти. О. г. п. здійснюють пере­важно у 3-х напрямах: адм.-, кримінал.- і цивіл.-правовому. Адм.-правова О. г. п. — виконавчо-роз­порядча діяльність держ. органів та органів місц. самоврядува­н­ня щодо встановле­н­ня і забезпече­н­ня обовʼязк. правил поведінки у сфері громад. порядку; створе­н­ня умов для реалізації прав громадян, охорони цих прав; забезпече­н­ня умов спокою в громад. місцях, поведінки громадян у рамках наказів і діючих норм; здійсне­н­ня адм. на­гляду; за­стосува­н­ня до порушників заходів адм. впливу та ін. В адм.-правовій О. г. п. роз­різняють діяльність: нормотворчу — створе­н­ня норматив. актів з адм.-правових питань охорони порядку; правоза­стосовчу — впровадже­н­ня у життя правил у сфері громад. порядку; право­охорон­ну — охоплює заходи із забезпече­н­ня встановленого порядку й за­стосува­н­ня заходів впливу до його порушників. Зміст кримінал.-правової О. г. п. становить боротьба зі злочин. посяга­н­нями на громад. спокій і встановлений порядок користува­н­ня певними матеріал. благами із за­стосува­н­ням заходів, регламентов. кримінал. і кримінал.-процесуал. законодавством. Органи роз­слідува­н­ня та суди використовують кримінал.-правові засоби для боротьби зі злочин. посяга­н­нями, за­стосовуючи встановлені законом засоби й міри покара­н­ня до вин­них осіб. Цивіл.-правова О. г. п. — діяльність судів із виріше­н­ня цивіл.-правових спорів у пита­н­нях охорони прав, свобод і закон. інтересів громадян, а також забезпече­н­ня викона­н­ня від­повід. су­бʼєктами певних обовʼязків у сфері громад. порядку. Найбільшу за обсягом частину компетенції О. г. п. виконують органи внутр. справ, покликані роз­вʼязувати практичні зав­да­н­ня забезпече­н­ня О. г. п., припине­н­ня злочинів і запобіга­н­ня їм з викори­ста­н­ням новіт. досягнень криміналістич. науки й техніки, роз­слідува­н­ня злочинів і роз­шук правопорушників, запобіга­н­ня пожежам і боротьби з ними. Від­повід­но до чин­ного законодавства в О. г. п. беруть участь також громад. формува­н­ня, що можуть бути утворені на засадах громад. самодіяльності як зведені загони громад. формувань, спеціаліз. загони (групи) сприя­н­ня міліції, асоціації громад. формувань тощо. Громад. формува­н­ня з О. г. п. працюють у взаємодії з право­охорон. органами, органами виконав. влади та місц. самоврядува­н­ня. Координують їхню діяльність місц. держ. адміністрації та органи місц. самоврядува­н­ня. Адм. законодавством встановлено від­повід­альність за про­ступки у сфері громад. порядку, зокрема за дрібне хуліганство, азартні ігри й га­да­н­ня в громад. місцях, не викона­н­ня батьками або особами, котрі їх замінюють, обовʼязків з вихова­н­ня чи на­вча­н­ня дітей, роз­пива­н­ня спирт. напоїв у громад. місцях, появу у цих місцях у пʼяному ви­гляді, самогоноварі­н­ня та при­дба­н­ня самогону, доведе­н­ня неповнолітніх до стану спʼяні­н­ня тощо. О. г. п. здійснюють з викори­ста­н­ням методів пере­кона­н­ня й примусу. Метод держ. примусу в боротьбі з поруше­н­нями громад. порядку є вимушеною реакцією на скоювані про­ступки, юрид. засобом охорони матеріал. і духов. цін­ностей су­спільства.

Заходи примусу, що їх за­стосовують держ. органи та уповноважені на те посад. особи, регламентовані законодавством, що ви­значає види й обсяги примус. заходів, під­стави й порядок їхнього за­стосува­н­ня, компетенцію від­повід. органів. За поруше­н­ня громад. порядку вживають від­повід­ні заходи адм. примусу: по­пе­ре­дже­н­ня, припине­н­ня, адм. стягне­н­ня. Заходи попередже­н­ня за­стосовують з метою запобіга­н­ня про­ступкам, коли є реальні під­стави перед­бачити, що про­ступок може бути здійснений і йому потрібно запобігти, коли необхідно забезпечити правопорядок у над­звич. (екс­тремал.) ситуаціях. Заходами припине­н­ня забезпечують зупине­н­ня неправомір. поведінки, усуне­н­ня шкідливих наслідків, створе­н­ня необхід. умов для можливого в майбутньому притягне­н­ня вин­ної особи до адм. від­повід­альності. Адм. стягне­н­ня — захід покара­н­ня за вчинені про­ступки, зокрема ті, що посягають на громад. порядок. Громадян, які вчинили поруше­н­ня громад. порядку, притягують до адм. від­повід­альності у формі попередже­н­ня, штрафу, виправних робіт без по­збавле­н­ня волі, адм. арешту, конфіскації майна.

Завантажити статтю