Охорона морського середовища

Визначення і загальна характеристика

ОХОРО́НА МОРСЬКО́ГО СЕРЕДО́ВИЩА — комплекс між­народних і націо­нальних економічних, санітарно-гігієнічних, науково-технічних, правових та інших заходів із запобіга­н­ня за­бруднен­ню й усунен­ню наслідків за­брудне­н­ня морів та Світового океану. Ці заходи стосуються за­брудне­н­ня мор. сере­довища будь-якими полютантами з будь-яких джерел: суден та ін. плавучих засобів, роз­таш. на суші пром. і комунал. під­приємств, полів і ферм тощо. О. м. с. врегульовано нормами між­нар. права та нац. законодавства. До між­нар.-правових актів у цій сфері належать Між­нар. конвенція із запобіга­н­ня за­бруднен­ню моря нафтою 1954, Між­нар. конвенція щодо втруча­н­ня у від­критому морі у випадках аварій, що призводять до за­брудне­н­ня нафтою 1969, Конвенція про запобіга­н­ня за­бруднен­ню мор. середовища ски­да­н­ням речовин із суден та літал. апаратів 1972, Між­нар. конвенція із запобіга­н­ня за­бруднен­ню з суден 1973, Конвенція про охорону Серед­зем. моря від за­брудне­н­ня 1976, Конвенція про захист Чорного моря від за­брудне­н­ня 1992 тощо. Особливо важливе значе­н­ня у цій галузі має Конвенція ООН з мор. права 1982, ч. 12 якої повністю присвяч. між­нар.-правовому захисту мор. середо­вища. Суверен­не право держав роз­робляти свої природні ресурси об­умовлено в Конвенції їхнім обовʼязком зберігати мор. сере­довище. Цей обовʼязок конкретизов. у різних заходах, які держави повин­ні проводити для запобіга­н­ня за­бруднен­ню моря. Конвенція стимулює прийня­т­тя державами нац. законодав. актів з питань О. м. с., а також вжи­т­тя ними заходів щодо забезпече­н­ня викона­н­ня від­повід. норм і стандартів.

До актів укр. законодавства, що регулюють пита­н­ня О. м. с., належать Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» (1991), Водний кодекс України, Правила охорони внутр. моря і територіал. вод від за­брудне­н­ня та засміче­н­ня 1996 тощо. Згідно із Водним кодексом України у внутр. мор. води та територіал. море заборонено скидати із суден і плавучих засобів, платформ та ін. мор. споруд і повітр. суден хім., радіо­активні та ін. шкідливі речовини, а також радіо­активні або ін. від­ходи, матеріали, предмети та смі­т­тя, що можуть спричинити за­брудне­н­ня моря (ст. 102). Правила охорони внутр. моря й територіал. вод від за­брудне­н­ня та засміче­н­ня регламентують діяльність щодо запобіга­н­ня за­бруднен­ню та засмічен­ню внутр. мор. вод і територіал. вод (територіал. моря), гирлових ділянок річок, прибереж. захисних смуг морів, мор. заток, лиманів, о-вів у внутр. водах, а також умови забезпече­н­ня сприятливого мор. середовища для гідробіо­нтів (водних рослин і тварин). За цими Правилами, всі водокористувачі зобовʼязані здійснювати заходи із запобіга­н­ня ски­дан­ню стічних вод у внутр. мор. води й територіал. море чи його припине­н­ня, якщо стічні води можуть бути викори­стані в системах оборот., по­втор. і послідов. викори­ста­н­ня; містять пром. сировину, ре­агенти, напів­продукти та кінц. продукти під­приємств у кількості, що пере­вищує встановлені нормативами технол. від­носин; містять токсичні речовини та збудники інфекц. захворювань; за обсягом ски­да­н­ня речовин пере­вищують гранично допустимі нормативи; призводять до під­вище­н­ня температури води у водному обʼєк­ті більш ніж на три градуси за Цельсієм порівняно з його природ. т-рою в літній період; є кубовими залишками, що утворюються в результаті їхного очище­н­ня й знезараже­н­ня.

Власники та користувачі суден, платформ та ін. мор. споруд зо­бовʼязані роз­робляти і вводити в дію ін­струкції та правила щодо запобіга­н­ня за­бруднен­ню моря, забезпечувати викона­н­ня між­нар. договорів України з від­повід. питань; обладнувати судна, платформи та ін. мор. споруди цистернами й закритими фановими системами для збира­н­ня вод будь-якого походже­н­ня чи установками для очище­н­ня або знезараже­н­ня цих вод; затверджувати нормативні акти щодо транс­портува­н­ня речовин, пере­везе­н­ня яких може при­звести до за­брудне­н­ня внутр. мор. вод і територіал. моря; пере­вантажувати вантажі, що можуть за­бруднити внутр. мор. води й територіал. море, з обовʼязк. роз­робле­н­ням оцінки впливу на довкі­л­ля технології пере­робки та складува­н­ня для кожного виду вантажу. Ски­да­н­ня в прибережні води морів зворот. вод до­зволено лише за наявності нормативів гранично допустимих концентрацій речовин, що містяться в прибереж. водах морів, і встановле­н­ня нормативів гранично допустимого ски­да­н­ня за­бруднюючих речовин у зворот. водах. Держ. контроль за викона­н­ням правил охорони Чорного і Азов. морів у межах юрисдикції України здійснюють від­повід­ні структури Міністерства захисту довкі­л­ля та природ. ресурсів України, ін. держ. органи.

Ю. С. Шемшученко

Завантажити статтю