Охорона морського середовища

ОХОРО́НА МОРСЬКО́ГО СЕРЕДО́ВИЩА – комплекс міжнародних і націо­нальних економічних, санітарно-гігієнічних, науково-технічних, правових та інших заходів із запобігання забрудненню й усуненню наслідків забруднення морів та Світового океану. Ці заходи стосуються забруднення мор. сере­довища будь-якими полютантами з будь-яких джерел: суден та ін. плавучих засобів, розташ. на суші пром. і комунал. підприємств, полів і ферм тощо. О. м. с. врегульовано нормами міжнар. права та нац. законодавства. До міжнар.-правових актів у цій сфері належать Міжнар. конвенція із запобігання забрудненню моря нафтою 1954, Міжнар. конвенція щодо втручання у відкритому морі у випадках аварій, що призводять до забруднення нафтою 1969, Конвенція про запобігання забрудненню мор. середовища скиданням речовин із суден та літал. апаратів 1972, Міжнар. конвенція із запобігання забрудненню з суден 1973, Конвенція про охорону Середзем. моря від забруднення 1976, Конвенція про захист Чорного моря від забруднення 1992 тощо. Особливо важливе значення у цій галузі має Конвенція ООН з мор. права 1982, ч. 12 якої повністю присвяч. міжнар.-правовому захисту мор. середо­вища. Суверенне право держав розробляти свої природні ресурси обумовлено в Конвенції їхнім обов’язком зберігати мор. сере­довище. Цей обов’язок конкретизов. у різних заходах, які держави повинні проводити для запобігання забрудненню моря. Конвенція стимулює прийняття державами нац. законодав. актів з питань О. м. с., а також вжиття ними заходів щодо забезпечення виконання відповід. норм і стандартів.

До актів укр. законодавства, що регулюють питання О. м. с., належать Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» (1991), Водний кодекс України, Правила охорони внутр. моря і територіал. вод від забруднення та засмічення 1996 тощо. Згідно із Водним кодексом України у внутр. мор. води та територіал. море заборонено скидати із суден і плавучих засобів, платформ та ін. мор. споруд і повітр. суден хім., радіоактивні та ін. шкідливі речовини, а також радіоактивні або ін. відходи, матеріали, предмети та сміття, що можуть спричинити забруднення моря (ст. 102). Правила охорони внутр. моря й територіал. вод від забруднення та засмічення регламентують діяльність щодо запобігання забрудненню та засміченню внутр. мор. вод і територіал. вод (територіал. моря), гирлових ділянок річок, прибереж. захисних смуг морів, мор. заток, лиманів, о-вів у внутр. водах, а також умови забезпечення сприятливого мор. середовища для гідробіонтів (водних рослин і тварин). За цими Правилами, всі водокористувачі зобов’язані здійснювати заходи із запобігання скиданню стічних вод у внутр. мор. води й територіал. море чи його припинення, якщо стічні води можуть бути використані в системах оборот., повтор. і послідов. використання; містять пром. сировину, реагенти, напівпродукти та кінц. продукти підприємств у кількості, що перевищує встановлені нормативами технол. відносин; містять токсичні речовини та збудники інфекц. захворювань; за обсягом скидання речовин перевищують гранично допустимі нормативи; призводять до підвищення температури води у водному об’єк­ті більш ніж на три градуси за Цельсієм порівняно з його природ. т-рою в літній період; є кубовими залишками, що утворюються в результаті їхного очищення й знезараження.

Власники та користувачі суден, платформ та ін. мор. споруд зо­бов’язані розробляти і вводити в дію інструкції та правила щодо запобігання забрудненню моря, забезпечувати виконання міжнар. договорів України з відповід. питань; обладнувати судна, платформи та ін. мор. споруди цистернами й закритими фановими системами для збирання вод будь-якого походження чи установками для очищення або знезараження цих вод; затверджувати нормативні акти щодо транспортування речовин, перевезення яких може призвести до забруднення внутр. мор. вод і територіал. моря; перевантажувати вантажі, що можуть забруднити внутр. мор. води й територіал. море, з обов’язк. розробленням оцінки впливу на довкілля технології переробки та складування для кожного виду вантажу. Скидання в прибережні води морів зворот. вод дозволено лише за наявності нормативів гранично допустимих концентрацій речовин, що містяться в прибереж. водах морів, і встановлення нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин у зворот. водах. Держ. контроль за виконанням правил охорони Чорного і Азов. морів у межах юрисдикції України здійснюють відповідні структури Міністерства захисту довкілля та природ. ресурсів України, ін. держ. органи.

Ю. С. Шемшученко

завантажити статтю