Охорона надр
ОХОРО́НА НАДР — комплекс заходів, що здійснюють з метою найповнішого видалення корисних копалин з надр і максимально можливого, економічно доцільного зменшення втрат при їхньому розробленні, запобігання шкідливому впливу гірничих робіт на довкілля та забезпечення безпеки праці. Правові засади визначено Конституцією України (1996), Кодексом України «Про надра» (1994, остання редакція — 2022), Законами України «Про охорону навколишнього природного середовища» (1991, остання редакція — 2022), «Про державну геологічну службу України», «Гірничим законом України» (обидва — 1999, останні редакції — 2020) та ін. Комплекс заходів в галузі О. н.: забезпечення повного та комплекс. геол. вивчення надр; дотримання відповід. порядку надання їх у користування і недопущення самовіл. розроблення; рац. вилучення та використання запасів корис. копалин і наявних у них компонентів; збереження гірн. виробок і свердловин, що експлуатуються чи законсервовані, а також підзем. споруд; охорона родовищ від затоплення, обводнення, пожеж та ін. факторів, що впливають на якість корис. копалин, пром. цінність покладів або ускладнюють їх розроблення; запобігання необґрунтованій та самовіл. забудові площ залягання корис. копалин і дотримання встановленого порядку використання цих площ для ін. цілей; недопущення забруднення надр при видобуванні, транспортуванні, підзем. зберіганні нафти, газу та ін. речовин і матеріалів, захороненні шкідливих речовин і відходів виробництва, скиданні стіч. вод; організація літомоніторингу, системи спостережень; запобігання забрудненню підзем. вод, порушенню гідродинаміч. режиму в процесі будівництва й розробки корис. копалин; створення інж. споруд і проведення ін. заходів зі збереження мор. і річк. берегів, забезпечення стійкості зсув. зон, запобігання шкідливому впливу карсту та ін. процесів, знищенню ґрунт. покриву, підтопленню, заболочуванню, засоленню ґрунтів; додержання ін. вимог щодо охорони довкілля. Геол. відшарування, мінералог. утворення, палеонтол. об’єкти та ін. ділянки надр, що мають значну наук. або культурну цінність, можуть бути оголошені у встановленому законодавством порядку об’єктами природно-заповід. фонду. Від 1980-х рр. розпочато не тільки виділення, а й активне вивчення геол. пам’яток природи. У разі виявлення рідкіс. метеоритів, геол.-мінерал., палеонтол., археол. та ін. цінних для науки і культури об’єктів користувачі надр зобов’язані повідомити про це компетентні держ. органи і зупинити роботи на відповід. ділянці. Держ. моніторинг у галузі використання та О. н. — це система спостережень, збирання, оброблення, передавання, зберігання та проведення аналізу інформації про стан геол. середовища, розвідані запаси та ресурси корис. копалин, прогнозування зміни їх обсягу, видобування, перероблення. Від 24 лютого 2022 у питанні О. н. з’явилося багато нових аспектів, пов’язаних із повномасштаб. вторгненням рос. військ в Україну.