Охорона надр

ОХОРО́НА НАДР — комплекс заходів, що здійснюють з метою найповнішого видале­н­ня корисних копалин з надр і максимально можливого, економічно доцільного зменше­н­ня втрат при їхньому роз­роблен­ні, запобіга­н­ня шкідливому впливу гірничих робіт на довкі­л­ля та забезпече­н­ня без­пеки праці. Правові засади ви­значено Кон­ституцією України (1996), Кодексом України «Про надра» (1994, оста­н­ня редакція — 2022), Законами України «Про охорону навколишнього природного середовища» (1991, оста­н­ня редакція — 2022), «Про державну геологічну службу України», «Гірничим законом України» (обидва — 1999, остан­ні редакції — 2020) та ін. Комплекс заходів в галузі О. н.: забезпече­н­ня повного та комплекс. геол. ви­вче­н­ня надр; дотрима­н­ня від­повід. порядку на­да­н­ня їх у користува­н­ня і нед­опуще­н­ня самовіл. роз­робле­н­ня; рац. вилуче­н­ня та викори­ста­н­ня запасів корис. копалин і наявних у них компонентів; збереже­н­ня гірн. виробок і свердловин, що екс­плуатуються чи законсервовані, а також під­зем. споруд; охорона родовищ від затопле­н­ня, обводне­н­ня, пожеж та ін. факторів, що впливають на якість корис. копалин, пром. цін­ність покладів або ускладнюють їх роз­робле­н­ня; запобіга­н­ня необ­ґрунтованій та самовіл. забудові площ заляга­н­ня корис. копалин і дотрима­н­ня встановленого порядку викори­ста­н­ня цих площ для ін. цілей; нед­опуще­н­ня за­брудне­н­ня надр при видобуван­ні, транс­портуван­ні, під­зем. зберіган­ні нафти, газу та ін. речовин і матеріалів, захоронен­ні шкідливих речовин і від­ходів виробництва, ски­дан­ні стіч. вод; організація літомоніторингу, системи спо­стережень; запобіга­н­ня за­бруднен­ню під­зем. вод, порушен­ню гідродинаміч. режиму в процесі будівництва й роз­робки корис. копалин; створе­н­ня інж. споруд і проведе­н­ня ін. заходів зі збереже­н­ня мор. і річк. берегів, забезпе­че­н­ня стійкості зсув. зон, запобіга­н­ня шкідливому впливу карсту та ін. процесів, знищен­ню ґрунт. покриву, під­топлен­ню, заболочуван­ню, засолен­ню ґрунтів; додержа­н­ня ін. вимог щодо охорони довкі­л­ля. Геол. від­шарува­н­ня, мінералог. утворе­н­ня, палеонтол. обʼєкти та ін. ділянки надр, що мають значну наук. або культурну цін­ність, можуть бути оголошені у встановленому законодавством порядку обʼєктами природно-заповід. фонду. Від 1980-х рр. роз­почато не тільки виділе­н­ня, а й активне ви­вче­н­ня геол. памʼяток природи. У разі виявле­н­ня рідкіс. метеоритів, геол.-мінерал., палеонтол., археол. та ін. цін­них для науки і культури обʼєктів користувачі надр зобовʼязані пові­домити про це компетентні держ. органи і зупинити роботи на від­повід. ділянці. Держ. моніторинг у галузі викори­ста­н­ня та О. н. — це система спо­стережень, збира­н­ня, обробле­н­ня, пере­дава­н­ня, зберіга­н­ня та проведе­н­ня аналізу інформації про стан геол. середовища, роз­ві­дані запаси та ресурси корис. копалин, про­гнозува­н­ня зміни їх обсягу, видобува­н­ня, пере­робле­н­ня. Від 24 лютого 2022 у питан­ні О. н. зʼявилося багато нових аспектів, повʼязаних із повномас­штаб. вторгне­н­ням рос. військ в Україну.

Завантажити статтю