Охорони пам’яток історії та культури Українське товариство (УТОПІК)

ОХОРО́НИ ПА́МʼЯТОК ІСТО́РІЇ ТА КУЛЬТУ́РИ Українське товариство (УТОПІК) — всеукраїнська громадська організація, що має багаторічну історію, традиції, фундаментальні напрацюва­н­ня у памʼятко­­охорон­ній галузі. Засн. 1966. Серед перших членів — І. Артеменко, Ю. Асєєв, М. Бажан, О. Гончар, П. Загребельний, Г. Логвин, В. Сарбей, Д. Телегін, Ф. Шевченко. Перший голова — К. Дубина. 1967–90 Товариство очолював П. Тронько, 1990–2015 — П. Толочко. 2015 головою обрано М. Бурʼянову. На­прикінці 1960-х — на поч. 1970-х рр. були роз­горнуті широкомас­­штабні заходи зі встановле­н­ня та впорядкува­н­ня памʼятників, обелісків, меморіалів, приурочених до важливих істор. дат або присвячених ві­домим по­статям (бл. 600 обʼєктів). Споруджено Корсунь-Шевченків. мемор. комплекс, впорядковано памʼятні місця Чигирин. р-ну Черкас. обл., реконстру­йовано садибу І. Котляревського в Полтаві. Започатковано роботу нар. університетів з питань памʼятко­знавства. 1969 на околиці Києва засн. Народної архітектури та побуту України Національний музей, що під керівництвом Товариства став не тільки культурно-просвітн., але й наук. центром із унікал. автентич. памʼятками, отримав між­нар. ви­зна­н­ня. Паралельно проводили роботи зі створе­н­ня «Хортиця» Національного заповід­ника, що згодом пере­творився у популяр. центр між­нар. туризму.

Від серед. 1970-х рр. систематично організовували екс­курсії, наук.-пошук. екс­педиції з виявле­н­ня, ви­вче­н­ня та інвентаризації різних типів памʼяток по всіх регіонах України: «Чумацькими шляхами», «По Шевченківських місцях», «Старожитності Над­дні­прянщини» та ін. Досліджено значну кількість воєн­но-істор. памʼяток, роз­почато спорудже­н­ня та поповне­н­ня воєн. реліквіями «Історії Великої вітчизняної вій­ни» Національного музею (нині Нац. музей історії України у Другій світовій вій­ні). У 1980-х — на поч. 1990-х рр. н.-д. робота Товариства полягала у проведен­ні наук. роз­відок, роз­роблен­ні про­блем наук. ре­ставрації та консервації памʼя­ток мистецтва та архітектури, каталогізації, паспортизації памʼяток за новою уніфіков. формою. Виконано охорон­но-археол. дослідж.: на первіс. і козац. памʼятках Херсонщини, трипіл. памʼятках Кірово­градщини, доби неоліту, бронзи, ран­ніх словʼян на Волині, Черкащині, Миколаївщині, на місці похова­н­ня геть­мана І. Виговського на Львівщині; обстежено па­мʼятки «Трахтемирів» Державного історико-культурного заповід­ника, впорядковано Шевченків. памʼятки Черкащини. На­ймас­штабнішою із започаткованих Товариством стала екс­педиція «Запорозька Січ: зруйноване й уціліле». Великого значе­н­ня надавали ремонту та ре­ставрації памʼяток архітектури, серед яких — Борисогліб. і Успен. собори, Спасо-Преображен. монастир, Пʼятниц. церква у Чернігові, Домінікан. монастир у Він­ниці, будинок Пестеля в Тульчині (Вінн. обл.), Успен. собор у Каневі (Черкас. обл.), Ужгород. замок, Золоті ворота та Софій. собор у Києві, Свято-Успен. Святогір. лавра (Донец. обл.), пала­цово-парк. комплекс «Шарівка» (Харків. обл.). У 1990-х рр. домінуючими зав­да­н­нями Товариства стало роз­робле­н­ня комплекс. наук. тем, зокрема «Старовин­ні міста України», «Часи козацькі», «Шевченківські місця в Україні» та ін. Були створ. Н.-д. центр «Часи козацькі», Культуролог. центр, Укр. центр біо­графіч. некрополістики. 1991–2020 діяв Центр памʼятко­­знавства НАНУ та УТОПІК. На поч. 21 ст. роз­горнуто активну памʼят­ко­охорон­ну діяльність, спрямовану на виріше­н­ня про­блем незакон. будівництва, пере­будов, знище­н­ня памʼяток археології, архітектури, істор. ландшафту. Нині напрямами діяльності УТОПІК є: аналіз культур. політики сприя­н­ня актив. участі у формуван­ні реформ у памʼятко­охорон. галузі, вироблен­ні, реалізації моніторингу та оцінки держ. політики у галузі охорони культур. спадщини; виявле­н­ня, наук. ви­вче­н­ня памʼяток історії та культури, сприя­н­ня держ. органам та органам місц. самоврядува­н­ня в їх охороні, збережен­ні та викори­стан­ні в умовах децентралізації; спів­праця з між­нар. організаціями та вітчизн. громад. організаціями у галузі охорони культур. спадщини; інформ. та культурно-просвітн. діяльність серед насел., під­вище­н­ня фахового рівня чл. Товариства в аспекті зав­дань євроінтеграції та від­повід. напрямів діяльності від­окремлених під­роз­ділів; ін­ституц. роз­виток системи охорони культур. спадщини, формува­н­ня аналітич. та інформ. продуктів, що сприятимуть посилен­ню інтересу громадян, екс­перт. середовища до охорони культур. спадщини. Товариство брало участь в укла­дан­ні знач. кількості вид. з про­блем памʼятко­охорон. галузі, серед них — «Законодавство про памʼятники історії та культури» (1970), навч. посіб. «Без­цін­ні скарби народу» (1984), «Па­мʼятники історії і культури Української РСР» (1987), «Словник па­мʼяток історії та культури м. Києва» (1990), багатотом. енциклопедії «Історія міст і сіл Україн­ської РСР», період. вид. «Памʼятки України», «Київська старовина», «Від­лу­н­ня віків». Регулярно проводить наук. конф., семінари, круглі столи тощо.

Завантажити статтю