Охоронні зони територій та об’єктів природно-заповідного фонду України

ОХОРО́ННІ ЗО́НИ ТЕРИТО́РІЙ ТА ОБ’Є́КТІВ ПРИРО́ДНО- ЗАПОВІ́ДНОГО ФО́НДУ УКРАЇ́НИ – смуги суходолу або акваторії навколо природоохоронних територій та об’єктів, виокремлені для забезпечення необхідного режиму охорони природних комплексів і заповідників, запобігання негативного впливу господарської діяльності на прилеглих до них ділянках. Такі зони можуть встановлювати й на тер., прилеглих до окремих ділянок нац. природ. парків, регіон. ландшафт. парків, а також навколо заказників, пам’яток природи, заповід. урочищ, ботан. садів, дендропарків та парків-пам’яток садово-парк. мистецтва. Рішення про встановлення охорон. зон приймають обл. і міські ради. Площу і конфігурацію зон визначають відповідно до їхнього цільового призначення на основі спец. обстежень ландшафтів та характеру госп. діяльності на прилеглих територіях. Осн. вимоги до режиму охорон. зон визначено в Законі «Про природно-заповідний фонд України» (1992). Крім того, режим кожної зони закріплюють положеннями, затв. держ. органами, що приймають рішення про їхнє виділення. В охорон. зонах заборонено будівництво пром. та ін. об’єктів і розвиток госп. діяльності, що можуть негативно впливати на тер. та об’єкти природно-заповід. фонду України; суворо регламентовано мисливство та рибальство. Оцінку такого впливу здійснюють на основі екол. експертизи. Охоронні зони необхідно враховувати при розробленні проект. документації на ті чи ін. об’єкти будівництва.

Ю. С. Шемшученко