Охримович-Голубовська Емілія Степанівна
ОХРИМО́ВИЧ-ГОЛУБО́ВСЬКА Емілія Степанівна (30. 05. 1903, Львів — 03. 10. 1994, м. Карлові Вари, Чехія, перепохов. 2001 у Львові) — художниця декоративно-ужиткового мистецтва. Дочка С. Рудницького, дружина І. Охримовича. 1923–25 навч. в Мист. школі О. Новаківського, у квартирі якого певний час проживала із чоловіком, а після смерті дружини О. Новаківського була вихователькою двох його синів. 1927–28 працювала художницею в Нац. музеї у Львові. Від 1925 впродовж 14 р. співпрацювала (анонімно) із ред. жін. ж. «Нова хата», створюючи для часопису модні проекти одягу та вишив. речей (обрусів, серветок, подушок тощо) в укр. нац. стилі. У своїх працях творчо інтерпретувала мотиви укр. нар. орнаментики. На поч. 1940-х рр. виїхала до Німеччини; 1945 оселилася в м. Вейпрти (Чехословаччина), де зберігала частину архіву батька та архів Станіслава Дністрянського. В останні роки життя мешкала в Карлових Варах.
Рекомендована література
- Двайцятьпять-ліття Національного музею у Львові. Л., 1930;
- Мушинка М. Емілія Голубовська-Рудницька // Нове життя. 1994. № 41;
- Волошин Л. Мистецька школа Олекси Новаківського у Львові: Біогр. слов. учнів. Л., 1998;
- 80-ліття Мистецької школи Олекси Новаківського у Львові. Каталог виставки учнів-ювілярів. Л., 2004.