ОХРИМО́ВИЧ-ГОЛУБО́ВСЬКА Емілія Степанівна (30. 05. 1903, Львів — 03. 10. 1994, м. Карлові Вари, Чехія, пере­похов. 2001 у Львові) — художниця декоративно-ужиткового мистецтва. Дочка С. Рудницького, дружина І. Охримовича. 1923–25 навч. в Мист. школі О. Новаківського, у квартирі якого певний час проживала із чоловіком, а після смерті дружини О. Новаківського була вихователькою двох його синів. 1927–28 працювала художницею в Нац. музеї у Львові. Від 1925 впродовж 14 р. спів­працювала (анонімно) із ред. жін. ж. «Нова хата», створюючи для часопису модні проекти одягу та вишив. речей (обрусів, серветок, подушок тощо) в укр. нац. стилі. У своїх працях творчо інтер­претувала мотиви укр. нар. орнаментики. На поч. 1940-х рр. виїхала до Німеч­чини; 1945 оселилася в м. Вейпрти (Чехословач­чина), де зберігала частину архіву батька та архів Стані­слава Дністрянського. В остан­ні роки життя мешкала в Карлових Варах.