Охріменко Василь Іванович
ОХРІ́МЕНКО Василь Іванович (14. 01. 1927, с. Леміщиха Жашків., нині Уман. р-ну Черкас. обл. — 09. 07. 2006, Київ) — диригент, трубач. Народний артист УРСР (1982). Учасник 2-ї світової війни. Орден «За заслуги» 3-го (1997) та 2-го (2002) ступ. Закін. Інститут військ. диригентів у Москві (1953). Під його керівництвом оркестр Київ. Суворов. училища став лауреатом Всесоюз. конкурсу військ. оркестрів (1970, 1-а премія в категорії малих складів оркестрів). Неодноразово керував зведеними духовими оркестрами. Виступав із різними солістами. 1979–90 — худож. кер. і гол. диригент Духового оркестру УРСР, від 1992 — Муніцип. духового оркестру (обидва — Київ). О. та очолювані ним колективи брали активну участь у військ. парадах та святк. урочистостях. У репертуарі оркестрів — традиц. військ. марші, твори М. Лисенка, Л. Колодуба, К. Мяскова та ін. Київ. муніцип. духовий оркестр під керівництвом О. виступав із сольними концертами. Його гра відзначалася злагодженістю звучання, багатою тембр. палітрою, високим рівнем виконав. майстерності.
Літ.: Нові художні колективи // Музика. 1980. № 1; Серпень Я. Саксофонист Клинтон поклонился украинскому маэстро // Правда Украины. 1996, 5 сен.; Головащенко М. Патріарх духової музики // КіЖ. 1997, 5 лют.; Посвалюк В. Історія виконавства на трубі. Київська школа, ІІ половина ХІХ ст. К., 2005; Його ж. Мистецтво гри на трубі в Україні. К., 2006.
Б. М. Фільц
Рекомендована література
- Нові художні колективи // Музика. 1980. № 1;
- Серпень Я. Саксофонист Клинтон поклонился украинскому маэстро // Правда Украины. 1996, 5 сен.;
- Головащенко М. Патріарх духової музики // КіЖ. 1997, 5 лют.;
- Посвалюк В. Історія виконавства на трубі. Київська школа, ІІ половина ХІХ ст. К., 2005;
- Його ж. Мистецтво гри на трубі в Україні. К., 2006.