Охріменко Михайло Іванович
ОХРІ́МЕНКО Михайло Іванович (21. 11. 1905, с. Сологубівка, нині Ромен. р-ну Сум. обл. — 22. 02. 1977, с. Довгополівка Ромен. р-ну) — бандурист. Від 1921 здобував освіту у буд. технікумі, згодом — у політех. інституті. Гри на бандурі навч. у свого дядька М. Охріменка, часто виступав разом з ним. Також освоїв гру на піаніно, скрипці та гітарі. У репертуарі — «Дума про козака Голоту», українські народні пісні (істор., побут., жартівл., ліричні) та пісні на сл. Т. Шевченка. Після 2-ї світової війни мешкав у Львові та містах Коломия, Надвірна, с. Товмачик Коломий. р-ну Івано-Фр. обл., де працював на керів. посадах деревооброб. підприємств. У цей час вивчав пісні Прикарпаття. Від 1965 — на пенсії, продовжував грати на бандурі.