Охріменко Павло Павлович
ОХРІ́МЕНКО Павло Павлович (16. 07. 1919, с. Солониця, нині Лубен. р-ну Полтав. обл. — 07. 12. 1997, Суми, похов. у м. Щорс, нині Сновськ Черніг. обл.) — літературознавець, фольклорист. Доктор філологічних наук (1959), професор (1959). Член СПУ (1966). Учасник 2-ї світової війни. Закін. Київський університет (1944). Працював у Сум. (1944–45, 1972–97 — завідувач кафедри світ. літ-ри), Вінн. (1946–47), Ворошиловгр. (нині Луганськ, 1947–49), Кишинів. (1949–50), Гомел. (Білорусь, 1950–72) пед. інститутах. Заст. голови Сум. організації СПУ (1985–97). Наукові дослідження у галузі фольклористики, словʼянознавства і шевченкознавства. Значну увагу приділяв вивченню сх.-словʼян. літ-р, зокрема укр.-білорус.-рос.-литов. взаємозвʼязкам. Автор підручників і посібників (для вчителів, студентів та учнів), написаних укр., білорус. та рос. мовами й частково перекладених молд., груз., казахською. Вагоме значення в його працях мають питання культури, театру, драматургії, освіти, мовознавства, кобзарства, фольклору. О. — відомий дослідник «Слова о полку Ігоревім», вивчав питання щодо часу й місця написання памʼятки тощо, організував 8 наук. конф. (1983–96), опублікував низку статей і навч.-метод. посібників та рекомендацій із цієї тематики, зокрема «Проблеми вивчення “Слова о полку Ігоревім”» (1980), «Як читати “Слово о полку Ігоревім”» (1986), «Вивчення “Слова о полку Ігоревім” у середній школі» (1993), «Основні проблеми і деякі нові аспекти вивчення “Слова о полку Ігоревім” у вищій школі» (1995; усі — Суми).
Додаткові відомості
- Основні праці
- Т. Г. Шаучэнка і беларуская літаратура. Мінск, 1952; Янка Купала і Т. Г. Шаучэнка // Янка Купала: Зб. Мінск, 1952; Сучасныя народныя песні і частушкі. Гомель, 1955; Беларуская народнапаэтичная творчасць. Гомель, 1957; Фальклорна-літаратурныя сувязі украінскага і беларускага народау. Мінск, 1959; Т. Шевченко і Білорусія. К., 1960; Т. Шевченко и Литва. Вильнюс, 1961 (співавт.); Беларускія загадкі, прыказкі і прымаукі. Мінск, 1961; Беларуская літаратура і фальклор. Мінск, 1962; Беларускія песні і казкі. Мінск, 1965; М. Л. Кропивницкий в Белоруссии, Грузии и Молдавии. Кишенев, 1966 (співавт.); Художнє слово М. Коцюбинського і його переклади на слов’янські мови. К., 1968; Старажытная беларуская літаратура: Вучэб. Мінск, 1968; Тарас Шаучэнка і Беларусь. Мінск, 1969; И. П. Котляревский и мировая культура. Минск, 1969 (співавт.); История украинской литературы: Краткий курс: Пособ. Москва, 1970 (співавт.); Леся Украинка и мировая культура. Минск, 1970 (співавт.); Летапіс братерства: аб беларуска-украінскіх фальклорных, літаратурних і тэатральных сувязях. Мінск, 1973; Українсько-білоруські літературно-фольклорні взаємини радянського періоду. С., 1975; Русско-украинско-белорусские фольклорные взаимосвязи. С., 1982; Т. Г. Шевченко і Сумщина. С., 1989 (співавт.); Тарас Шевченко і Пантелеймон Куліш. С., 1994; Павло Тичина і світова література. С., 1996 (співавт.); Іван Франко і світова література. С., 1996 (співавт.).
Людина 