Розмір шрифту

A

Очевидність

ОЧЕВИ́ДНІСТЬ — без­посереднє сприйня­т­тя певних типів зна­н­ня як істин­ного, його характеристика з точки зору чіткості та ясності, що не викликають сумніву й заперече­н­ня. До такого типу належить масив чут­тєво даного, емпірично зафіксов. зна­н­ня, що ді­стало предметне під­твердже­н­ня у багатовік. практ. діяльності людства й отримало назву аксіом. Окрім того існують раціоналізов. форми, що узагальнюють практ. і пі­знавал. діяльність людини та від­ображаються в науках у формі постулатів і принципів. Повсякден­не мисле­н­ня стверджує О. досвід. зна­н­ня як без­посередньо даного. О. є однією із характеристик матем. зна­н­ня. Матем. міркува­н­ня ґрунтуються на О. аксіом, що є одним із чин­ників достовірності логіко-матем. доведень та висновків.

О., як категорія картезіан. філософії (Р. Декарт), означає без­посередню даність істин­ності знан­ня, що не потребує доведе­н­ня та об­ґрунтува­н­ня. Напр., О. є ознакою апріор. суджень (Р. Декарт): ціле є більше частини, все тілесне має протяжність, сумнів є атрибутом мисле­н­ня тощо. Наук. пі­зна­н­ня має роз­починатися із самоочевид. фактів та міркувань, які інтелект людини уявляє так ясно і виразно, що не дає жодного приводу сумніватися. Рац.-ло­гічне мисле­н­ня через «методичний сумнів» від­находить очевидні (а отже, достовірні) засновки пі­зна­н­ня, що притаман­ні людині в інтелектуал. інтуїції. На основі достовір. засновків шляхом дедуктив. роз­мірковувань мисле­н­ня дає чітке й зро­зуміле зна­н­ня про дійсність (див. Можливість і Дійсність). Філософія (Р. Декарт) — в ідеалі як «універсальна математика», з невеликої кількості О. аксіом за допомогою дедукції (див. Індукція і Дедукція) також мала б виводити всі висновки. Пошук інтуїтивно-очевид. і без­сумнів. зна­н­ня здійснюється через «методичний сумнів». Однак у самій на­станові сумніву є дещо без­сумнівне, власне, — сам факт сумніву. Філософ формулює дві очевидні аксіоми пі­зна­н­ня: у всьому варто сумніватися; я мислю, а отже, існую. Пі­зна­н­ня ви­значається без­сумнів. О. цих аксіом.

О. — вихід. принцип феноменології (Е. Гус­серль), осн. зав­да­н­ням якої є проведе­н­ня без­посеред. спо­глядал. дослідже­н­ня феноменів сві­домості та конструюва­н­ня від­повід­но до обʼєкта аналізу предметно-смисл. структур мисле­н­ня. Феноменологія досліджує О. як те, що дано без­посередньо, тому без­посереднє зна­н­ня, як першопочаткове, лежить в основі будь-якого ін. зна­н­ня. Без­посередність є необхідною, але недо­стат. умовою О. Все, що очевидне, є без­посереднім, але не все, що без­посереднє, є очевидним. Так, предмети, що на­дані нам у сприйнят­ті, хоч і дані нам без­посередньо, але справж. О. не мають. Наук. зна­н­ня та його обʼєктивна істин­ність зумовлена транс­цендентал. структурами сві­домості — апріорними О., як-от: просторово-часові від­ноше­н­ня, причинова залежність, якісні та кількісні від­ноше­н­ня, модальність тощо. Ці О. через інтенціональність (предметність) кон­ституюють предметне поле науки, її системно-структурну організацію. Предмети як феномени наук. знан­ня можуть бути чут­тєво сприйнятими або логічно мислимими, а тому вони мають різну міру О. Е. Гус­серль ви­окремлює аподиктичну та неаподиктичну О. Неаподиктична О., що дана у чут­тєвому сприйнят­ті, не може бути до­статньою під­ставою істини, аподиктична — дає спо­гля­да­н­ня сутностей (ейдосів). Вона усуває будь-який можливий сумнів, як без­предметний. Прикладом аподиктич. О. є матем. істини. Транс­цен­дентал. структури сві­домості — це межо­ві О. до- і позанаук. світу феноменів, як власне основи «жит­тєвого світу». Феноменол. інтер­претація наук. зна­н­ня ґрунтується на апріорно-транс­цендентал. кон­структах «жит­тєвого світу», що не лише кон­ституюють логічну єд­ність теор. істин наук. дисципліни, а й гарантують абсолютну істин­ність наук. зна­н­ня. Обʼєк­тив. значе­н­ням у сві­домості від­повід­ає пере­жива­н­ня О. як пере­жива­н­ня істини. О. як «пере­жива­н­ня» істини є характеристикою пі­знавал. акту. Він від­бувається за умови ідентифікації значе­н­ня з мислимим предметом, тобто коли предмет не просто мислиться, а стверджується як О. Це і є кон­статацією істин­ності зна­н­ня в пі­знавал. акті.

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2022
Том ЕСУ:
24
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Світ-суспільство-культура
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
77354
Вплив статті на популяризацію знань:
загалом:
99
сьогодні:
1
Дані Google (за останні 30 днів):
  • кількість показів у результатах пошуку: 4
  • середня позиція у результатах пошуку: 4
  • переходи на сторінку: 2
  • частка переходів (для позиції 4):
Бібліографічний опис:

Очевидність / В. П. Мельник, Л. В. Рижак // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2022. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-77354.

Ochevydnist / V. P. Melnyk, L. V. Ryzhak // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2022. – Available at: https://esu.com.ua/article-77354.

Завантажити бібліографічний опис

ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору