Очосальський Марко Володимирович
Визначення і загальна характеристика
ОЧОСА́ЛЬСЬКИЙ Марко Володимирович (04. 12. 1939, Київ) — скрипаль, диригент, композитор, педагог, музично-громадський діяч. Онук С. Штейнберга. Доц. (2014). Заслужений діяч мистецтв України (2013). Премія ім. С. Воробкевича (1994). Закін. Чернів. муз. училище (1957; кл. скрипки В. Самаріна), Кишинів. інститут мистецтв (1966; кл. скрипки Г. Няги). 1964–67 — концертмейстер оркестру Молд. театру опери та балету (Кишинів); 1967–71 — арт. Далекосх. симф. оркестру, водночас диригент Театру муз. комедії (обидва — м. Хабаровськ, РФ); 1971–96 (з перервою) — диригент симф. оркестру, викл. Муз. училища, 1996–97 — зав. муз. частини, гол. диригент Муз.-драм. театру ім. О. Кобилянської (обидва — Чернівці); 1978–79 — муз. кер. і гол. диригент Ансамблю пісні і танцю «Донбас» (Донецьк). 1998–2014 — у Донец. муз. академії: від 2000 — завідувач кафедри струнно-смичк. інструментів, водночас від 1998 — худож. кер. і диригент камер. оркестру, кер. симф. оркестру. Від 2014 викладає у Чернів. фаховому коледжі мистецтв. Як диригент симф. оркестру Донец. муз. академії брав участь у 5-ти бахів. академіях «Україна–Німеччина» (2004–13). Виконував премʼєри оркестр. творів донец. композиторів — «Piano… Forte…» О. Скрипника, «Пасакалія» О. Рудянського, «Памʼяті великого маестро» М. Шуха. Виступав як диригент зі співаками А. Коробко-Захаровою, М. Момотом, А. й С. Шкурганами, К. Каменьяновою, А. Вороніним та ін. Серед учнів — лауреати конкурсів Т. Коваленко, М. Андрущенко.
Тв.: для симф. оркестру — Сюїта на музику опери «Порґі і Бесс» Дж. Ґершвіна, Парафраз на тему пісень про Донбас; оркестровки — для симф. оркестру «Ювілейний марш» С. Воробкевича, для цимбал і симф. оркестру «Політ джмеля» М. Римського-Корсакова, для камер. оркестру «Поема про Україну» О. Александрова, «Поема» З. Фібіха, «Пробудження» Ґ. Форе; музика до вистав «Лови на ловців» С. Яричевського, «За щучим велінням» М. Кропивницького.
Літ.: Богайчук М. Література і мистецтво Буковини в іменах. Чц., 2005.
В. В. Кузик
Додаткові відомості
- Основні твори
- для симф. оркестру — Сюїта на музику опери «Порґі і Бесс» Дж. Ґершвіна, Парафраз на тему пісень про Донбас; оркестровки — для симф. оркестру «Ювілейний марш» С. Воробкевича, для цимбал і симф. оркестру «Політ джмеля» М. Римського-Корсакова, для камер. оркестру «Поема про Україну» О. Александрова, «Поема» З. Фібіха, «Пробудження» Ґ. Форе; музика до вистав «Лови на ловців» С. Яричевського, «За щучим велінням» М. Кропивницького.
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
