Ошкадьоров Станіслав Петрович
ОШКАДЬО́РОВ Станіслав Петрович (21. 10. 1937, м. Ульяновськ, РФ — 11. 04. 2017, Київ) — матеріалознавець. Доктор технічних наук (1980), професор (1985), член-кореспондент НАНУ (1997). Держ. премії УРСР (1974, 1981) та СРСР (1986) у галузі н. і т., премія ім. К. Синельникова АН УРСР (1988). Закін. Київ. політех. інститут (1960). Відтоді працював в Інституті металофізики НАНУ (Київ): 1981–85 — зав. лаб. термооброблення сталей і титан. сплавів, 1985–90 — заступник директора з наукової роботи, 1987–99, 2003–16 — зав., 2016–17 — гол. н. с. відділу фізики швидкіс. термозміцнення сплавів; 1999–2003 — нач. Комітету з нової мед. техніки МОЗ України. Був учнем академік АН УРСР В. Гриднєва, з яким тривалий час провадив дослідж. у галузі фізики металів і металознавства. Зробив знач. внесок у розвиток теор. металознавства, технологій терміч. оброблення металів і нових монокристаліч. конструкц. матеріалів. Здобув визнання завдяки працям з фізики метастабіл. станів у металевих системах, вивченню механізму та кінетики фазових і структур. перетворень у сталях і сплавах в умовах т-р, що швидко змінюються, структур. генетики. Його наук. розроблення стали основою для створення нових сталей і високоефектив. технол. процесів та обладнання, що впроваджені на підприємствах авіац., суднобуд., оборон. та ін. галузей промисловості, а також у новій галузі — мед. матеріалознавстві. Зокрема, ним запропоновано розглядати імплантанти та метал. конструкції, що використовують в ортопедії, стоматології та травматології, як джерела надходження екзоген. металів в організм, що уможливило використання нових принципів легування сплавів відповідно до чинників мікроелементології для пониження потенцій. небезпеки сенсибілізації організму та виникнення алергіч. реакцій. Механізм появи у фізіол. середовищах електрохім. потенціалу на поверхні сплавів із мікронеоднорід. хім. складом, як осн. причини виникнення металозу та гальванозу, дав змогу розробити мед.-тех. вимоги щодо сплавів для ортопедії та стоматології, а також методику їхніх токсично-гігієн. випробувань. Створював нові сплави та їх покриття для внутрішньосудин. пружин. конструкцій (стентів, кавафільтрів), що понижують небезпеку виникнення рестенозів і їхніх ускладнень у вигляді інсультів та інфарктів. Автор статей в ЕСУ.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Физические основы электротермического упрочнения стали. К., 1973; Технологические основы электротермической обработки стали. К., 1977; Физические основы скоростного термоупрочнения титановых сплавов. К., 1986; Фазовые и структурные превращения и метастабильные состояния в металлах. К., 1988; Физические основы получения высокопрочных порошковых материалов с помощью скоростной электротехнической обработки. К., 2007; О механизме возникновения «светлой полоски» при контактной стыковой сварке с оплавлением сталей феррито-перлитного класса // МНТ. 2008. Т. 30, № 5; Изменение поверхности металлических имплантантов с неорганическими покрытиями после нахождения в живом организме // Там само. 2009. Т. 31, № 7; Неметаллические включения в стали. К., 2016 (усі — співавт.).
Рекомендована література
- До 70-річчя члена-кореспондента НАН України С. П. Ошкадьорова // Вісн. НАНУ. 2007. № 10.