Осипчук Микола Володимирович
ОСИПЧУ́К Микола Володимирович (27. 05. 1963, Житомир) — живописець. Член НСХУ (2021). Закін. Київський художній інститут (1987; майстерня О. Лопухова). 1989–2000 — викладач кафедри живопису Львів. АМ, від 2001 — каф. образотвор. мистецтва та графіч. дизайну Київ. університету технологій та дизайну. Учасник всеукр. худож. виставок від 1995. На поч. 1990-х рр. створив серію станк. живопис. композицій, гол. тема яких — людина, її світосприйняття, самоствердження. Осн. матеріали — олія, гуаш, темпера, акрил, аерозоль із дзеркал. ефектом. Композиції творів — об’ємно-простор. типу з елементами декоративності, наприкінці 1990-х рр. — більш площинно-декоративні, а згодом осн. засобом вираження ставали локал. плями та лінії. Роботам О. притаманні кольор. цілісність, декоративність, лаконізм, виразність. Митець експериментує з поєднанням різних тех. прийомів, шукає нові форми вираження, вивчає вплив локал. кольор. співвідношень на психоемоц. стан людини.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Кладовище» (1995), «Київський трамвай» (1998), «Осінній пейзаж», «Храм» (обидва — 2001), «Осінь» (2002), «Слон» (2005), «Дорога до храму», «Біг по колу» (обидва — 2007), «Ріка», «Просто неба» (обидва — 2008), «Світильник», «Яблука» (обидва — 2009), «Штучне освітлення», «Весна» (обидва — 2010), «Зайчик», «Два береги», «Світанок» (усі — 2011), «Невагомість», «Осінній мотив», «Золоті ворота», «На роздоріжжі» (усі — 2012), «Весіння повінь», «Небесний затишок» (обидва — 2013), «Таємниче місто» (2015), «Ехо першої світової» (2016), «Дорога додому» (2017), «Вечірній Київ» (2018); розписи — заалтар. частини храму Іоанна Предтечі в Києві (2010), храму Покрови Пресвятої Богородиці у смт Вільшана Звенигород. р-ну Черкас. обл. (2013).
- Основні праці
- Спроби визначення походження та змістової символіки Державного герба України // Вісн. Київ. університету технологій та дизайну. 2013. № 1 (співавт.); Особливості суб’єктивного сприйняття кольору у процесі навчання живопису // Нові технології навчання: Наук.-метод. зб. К., 2016. Вип. 88, ч. 1; Кольоровий контраст як засіб підсилення звучання ідеї живописного твору. Л.; Варшава; К., 2017 (співавт.).
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
