Осінський Маріан

ОСІ́НСЬКИЙ Маріан (Osiński Marian; 02. 01. 1883, м. Краків, Польща — 04. 12. 1974, м. Ґданськ, нині Помор. воєводства, Польща) — польський архітектор, реставратор. Навч. на архіт. факультеті Львів. політехніки (1901–06). Після проходження практики у львів. фірмі І. Левинського 1908 здав екзамени й отримав диплом. Удосконалював знання в АМ у Римі (1909–10) та Мюнхен. політехніці (Німеччина, 1911–12). У 1934 захистив доктор. дис. на підставі влас. книги «Zamek w Żółkwi» («Замок у Жовкві», Л., 1933). У 1910–44 з перервою викладав у Львів. політехніці (від 1939 — політех. інститут, під час нім. окупації — Держ. тех. профес. курси): 1934–41 — проф., завідувач кафедри історії польс. архітектури, 1936–38 — декан архіт. ф-ту; 1916–19 — інж. Акц. спілки окруж. електростанцій у Львові; 1921–29 — проф. Львів. худож.-пром. школи; від 1945 — проф. і перший декан архіт. факультету Ґдан. політехніки. Серед реаліз. проектів в Україні — низка житл. будинків у Львові, зокрема й багатоквартирна кам’я­ниця для працівників Львів. залізниці на вул. Глибока, № 14 (1909), електростанція у м. Борислав (1919), перебудова та реконструкція ратуші в м. Стрий (1926; нині обидва — Львів. обл.). У 1930-х рр. виконав наук. реєстри замків у містах Бережани, Збараж (нині обидва — Терноп. обл.), Жовква (нині Львів. обл., займався також його реставрацією) та с. Свірж (нині Львів. р-ну). Був чл. львів. мист. об’єдн. «Колектив», на його 2-й виставці у квітні 1913 показав низку планів і моделей костелів, церков, житл. будинків, а також проекти інтер’єрів готелю «Краківський», зокрема й ресторану та двоміс. апартаментів. Експонував свої проекти й на архіт. виставці в Палаці мистецтв у Львові в травні–червні 1914. У 1937 став головою львів. відділ. Товариства архітекторів Польщі, очолював також львів. Товариство охорони пам’яток. Друкував статті у львів. ж. «Czasopismo Techniczne», зокрема й нарис про реставрацію Свір. замку (1913). О. вважають засн. ґдан. архіт. школи. Брав активну участь у відбудові та реконструкції Ґданська й ін. помор. міст — Щецина, Кошаліна, Колобжега.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю