ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
Encyclopedia of Modern Ukraine

Розмір шрифту

A

Осмьоркін Олександр Олександрович

ОСМЬО́РКІН Олександр Олександрович (26. 11(08. 12). 1892, м. Єлисаветград, нині Кропивницький — 25. 06. 1953, Москва) — живописець і педагог. Член товариства «Бубновий валет» (1914–18), Товариства моск. художників (від 1927). Навч. у вечір. малювал. класах при Єлисаветгр. земс. реал. училищі (1902–10; викл. Ф. Козачинський), Київ. худож. училищі (1911–13; викл. М. Пимоненко, І. Макушенко), студії І. Машкова в Москві (1913–15). Викладав у ВДХУТЕМАСі (згодом Вищий худож.-тех. інститут) у Москві (1918–30), Ленінгр. інституті живопису, скульптури і архітектури (нині С.-Пе­тер­бург, 1932–47; від 1932 — проф., кер. індивід. майстерні), Моск. інституті образотвор. мистецтв (1937–48). Учасник мистецьких виставок від 1913. Основні галузі — живопис, графіка. 1918 розписував агітпотяги, створив декор. панно на фасаді Великого театру, на будівлі театру Ради робітн. депутатів, 1923 виконав оформлюв. роботи на Всерос. с.-г. і кустарно-пром. виставці (усі — Москва). Автор портретів, пейзажів, натюрмортів, сюжетно-темат. картин, театр. декорацій. Твори раннього періоду творчості (1913–25) вирізняються впливом новіт. на той час мист. напрямів кубізму та сезаннізму, другого (серед. 1920-х– 1930-і рр.) — класич. мистецтва, зокрема творчості Рем­брандта, Веласкеса, О. Іванова, В. Сурикова; роботам характерні романтизм, ліричність, декоративність у побудові й кольор. вирішенні композицій, колоритність живопису, уважне ставлення до предметів і деталей, висока живописна культура. Творам остан. періоду (2-а пол. 1940-х — поч. 1950-х рр.) притаманні сміливість формал. рішень, композиц. гострота й колірна звучність, коли колір активно вивільнюється з напівтону. Оформив низку вистав, зокрема «Фуенте овехуна» Лопе де Веґи (Вільний театр, Москва, 1919–20; Білорус. євр. театр, Мінськ, 1927, реж. М. Рафальський), «Євгеній Онєгін» О. Пушкіна (Моск. камер. театр, 1936, реж. О. Таїров; пре­м’єра не відбулася), «Пушкінська вистава» («Сцени з лицарських часів», «Моцарт і Сальєрі», «Русалка»; Великий драм. театр ім. М. Горького, Ленінград, 1936–37), «Гаряче серце» О. Островського (Казан. Великий драм. театр, 1943; обидва — реж. О. Дикий). Серед учнів — нар. художники СРСР (Н. Крилов, О. Моісеєнко), України (В. Токарев), Білорусі (Є. Зайцев), Вірменії (М. Асламазян, М. Абегян), РФ (А. Нікіч, М. Кончаловський). 1948 О. був звинувачений у формалізмі, відсторонений від викладання та виставк. діяльності. З поч. т. зв. хрущов. відлиги творчі здобутки митця стали відкритими. Відбулися посмертні виставки в Мос­кві (1959, 1989), Ленінграді (1967). З ініціативи вдови митця 1985 створ. Кіровоградський художньо-меморіальний музей О. Ос­мьоркіна; 1992 його ім’ям у Кропивницькому названо міську художню школу та вулицю, 2005 засн. обл. премію у сфері образотвор. мистецтва та мистецтво­знавства ім. О.; Укрпошта випустила художні конверти до 110-річчя (2002) та 120-річчя (2012) від дня народж. Деякі твори зберігаються у Нац. музеї «Київська картинна галерея», Музеї мистецтв та Худож.-мемор. музеї О. Ос­мьоркіна (обидва — Кропивницький), ДТГ, Держ. музеї образовтор. мистецтва ім. О. Пушкіна (обидва — Москва), Рос. музеї (С.-Пе­тербург) та ін.

Додаткові відомості

Основні твори
«Автопортрет» (1912), «Дама з лор­неткою» (1917), «Портрет К. Баркової», «Натюрморт з бандурою (Гітара та ліра)», «Натюрморт з білою піалою» (усі — 1921), «Жінка, яка спить, і собака» (1925), «Україна» (1926), «Оголена», «Оголена, яка сидить», «Академія мистецтв. Набережна» (усі — 1920–30-і рр.), «Кримський пейзаж з тополями» (1938), «Портрет А. Ахматової. Біла ніч. Ленінград» (1939–40), «Асторія, номер 103» (1945), «Профіль і квіти (У майстерні художника)» (1946), «Лілії та настурції», «Бабине літо. Загорськ», «Зелене пальто. Портрет Н. Осмьоркіної» (усі — 1947), «Портрет В. Юркевича» (1948), «Букет польових квітів із соняшником» (1951), «Портрет Катрусі», «Пльоскове. Незакінчений пейзаж» (обидва — 1953).

Літ.: Художник-живописец Александр Александрович Осмеркин. Выставка в клубе «Каучук»: Каталог. Москва, 1934; Выставка произведений профессора живописи Александра Александровича Осмеркина. 1892–1953: Каталог. Мос­ква, 1959; Усольцева Л. Александр Осмеркин. Ленинград, 1978; Осмеркин. Раз­мыш­ления об искусстве. Письма. Критика. Воспоминания современников. Москва, 1981; Осмеркин. Живопись. Графика. Театр. Выставка произведений: Каталог. Москва, 1989; Надєждін А. «Зелене пальто». Роздуми біля картини. До 115-ї річниці від дня народження художника О. О. Осмьоркіна // УК. 2007. № 9; Його ж. Дон Кіхот з українського степу: сторінки життя та творчості Олександра Осмьоркіна // Між Бугом і Дністром: Наук.-краєзн. вісн. Центр. України. Кр., 2017. Вип. 7–8.

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2022
Том ЕСУ:
24
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Людина
Ключове слово:
живописець і педагог
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
77421
Вплив статті на популяризацію знань:
94
Бібліографічний опис:

Осмьоркін Олександр Олександрович / В. В. Чернова // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2022. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-77421.

Osmorkin Oleksandr Oleksandrovych / V. V. Chernova // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2022. – Available at: https://esu.com.ua/article-77421.

Завантажити бібліографічний опис

Івасюк
Людина  |  Том 11  |  2011
Ю. О. Бірюльов
Істомін
Людина  |  Том 11  |  2011
Т. А. Галькевич
Баринова-Кулеба
Людина  |  Том 2  |  2024
Ю. В. Могилевський
ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору