Остап’є
ОСТА́П’Є — село Полтавського (до липня 2020 — Великобагачанського) району Полтавської області. У січні 2020 Остап’їв. сільс. раду з селами Запсілля, Нове Остапове, Олефіри, Підгір’я, Уханівка зараховано до Решетилів. міської громади. О. знаходиться на правому березі р. Псел (притока Дніпра), за 55 км від Полтави, 36 км від смт Велика Багачка та 25 км від м. Решетилівка. Площа 4,8 км2. За переписом насел. 2001, проживали 1029 осіб; станом на 1 січня 2021 — 730 осіб; переважно українці. Побл. села знайдено глиняну посудину епохи міді, обстежено рештки ґрунт. могильника засухин. культури та поселення черняхів. культури. Досліджено 62 давніх кургани. О. вперше згадується у писем. джерелах 1622. Було позначене як містечко на карті франц. інж. Ґ. де Боплана. 1648–1781 — центр Остап’їв. сотні (1648–61, 1663–67 — Чигирин., 1661–63 — Кременчуц., 1667–72 — Полтав., 1672–1781 — Миргород. полків). 1781–96 — містечко Київ. намісництва; 1796–1802 — Малорос., 1802–1920, 1923–25 — Полтав., 1920–22 — Кременчуц. губ.; 1781–96 — Говтвян., 1796–1923 — Хорол. пов. Тривалий час існувала Остап’їв. волость. 1859 було 677 дворів, проживали 4483 особи; 1885 — відповідно 678 і 3390; 1900 — 648 і 2934; 1910 — 631 і 3517. У 2-й пол. 19 ст. проводили 2–3, на поч. 20 ст. — 5 ярмарків на рік. У 1900-х рр. працювали цегельня, 13 кузень, водяний, паровий і бл. 40 вітр. млинів, кілька олійниць, 2 сукновальні, діяли міністер., земська та церк.-парафіял. школи, 3 церкви (дерев’яна Хрестовоздвиженська, 1779; мурована Троїцька, 1815; дерев’яна Успенська, 1900). Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. 1923–30 — у складі Лубен. округи; 1932–37 — Харків., від 1937 — Полтав. обл.; 1923–25 — Родіонів. (утвор. з Балаклій., Остап’їв. і Родіонів. волостей), 1930–62, 1966–2020 — Великобагачан., 1962–66 — Решетилів., від 2020 — Полтав. р-нів. 1923 мешкали 5877 осіб. 1925–30 — центр Остап’їв. р-ну. Від серед. 1920-х рр. — село. Жит. потерпали від голодомору 1932–33 (померли 598 осіб; 2003 освячено пам’ят. знак), зазнали сталін. репресій. Від 14 вересня 1941 до 20 вересня 1943 — під нім. окупацією. Споруджено мемор. комплекс воїнам, які загинули під час 2-ї світової війни. Є поклади глини та піску. Від 1994 охороняють ботан. заказник місц. значення Кут (163,2 га). Працює Остап’їв. ГЕС. В О. — заг.-осв. школа, дитсадок; Будинок культури, б-ка; амбулаторія заг. практики сімей. медицини. Діє Хрестовоздвижен. православна парафія. Серед видат. уродженців — хімік, фахівець у галузі силікатів, академік АН УРСР А. Бережной, художник Ф. Стовбуненко, дипломат Ю. Ярослав, Герой Радянського Союзу В. Мирун.
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
