Остап’є
ОСТА́ПʼЄ — село Полтавського (до липня 2020 — Великобагачанського) району Полтавської області. У січні 2020 Остапʼїв. сільс. раду з селами Запсілля, Нове Остапове, Олефіри, Підгірʼя, Уханівка зараховано до Решетилів. міської громади. О. знаходиться на правому березі р. Псел (притока Дніпра), за 55 км від Полтави, 36 км від смт Велика Багачка та 25 км від м. Решетилівка. Площа 4,8 км2. За переписом насел. 2001, проживали 1029 осіб; станом на 1 січня 2021 — 730 осіб; переважно українці. Побл. села знайдено глиняну посудину епохи міді, обстежено рештки ґрунт. могильника засухин. культури та поселення черняхів. культури. Досліджено 62 давніх кургани. О. вперше згадується у писем. джерелах 1622. Було позначене як містечко на карті франц. інж. Ґ. де Боплана. 1648–1781 — центр Остапʼїв. сотні (1648–61, 1663–67 — Чигирин., 1661–63 — Кременчуц., 1667–72 — Полтав., 1672–1781 — Миргород. полків). 1781–96 — містечко Київ. намісництва; 1796–1802 — Малорос., 1802–1920, 1923–25 — Полтав., 1920–22 — Кременчуц. губ.; 1781–96 — Говтвян., 1796–1923 — Хорол. пов. Тривалий час існувала Остапʼїв. волость. 1859 було 677 дворів, проживали 4483 особи; 1885 — відповідно 678 і 3390; 1900 — 648 і 2934; 1910 — 631 і 3517. У 2-й пол. 19 ст. проводили 2–3, на поч. 20 ст. — 5 ярмарків на рік. У 1900-х рр. працювали цегельня, 13 кузень, водяний, паровий і бл. 40 вітр. млинів, кілька олійниць, 2 сукновальні, діяли міністер., земська та церк.-парафіял. школи, 3 церкви (деревʼяна Хрестовоздвиженська, 1779; мурована Троїцька, 1815; деревʼяна Успенська, 1900). Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. 1923–30 — у складі Лубен. округи; 1932–37 — Харків., від 1937 — Полтав. обл.; 1923–25 — Родіонів. (утвор. з Балаклій., Остапʼїв. і Родіонів. волостей), 1930–62, 1966–2020 — Великобагачан., 1962–66 — Решетилів., від 2020 — Полтав. р-нів. 1923 мешкали 5877 осіб. 1925–30 — центр Остапʼїв. р-ну. Від серед. 1920-х рр. — село. Жит. потерпали від голодомору 1932–33 (померли 598 осіб; 2003 освячено памʼят. знак), зазнали сталін. репресій. Від 14 вересня 1941 до 20 вересня 1943 — під нім. окупацією. Споруджено мемор. комплекс воїнам, які загинули під час 2-ї світової війни. Є поклади глини та піску. Від 1994 охороняють ботан. заказник місц. значення Кут (163,2 га). Працює Остапʼїв. ГЕС. В О. — заг.-осв. школа, дитсадок; Будинок культури, б-ка; амбулаторія заг. практики сімей. медицини. Діє Хрестовоздвижен. православна парафія. Серед видат. уродженців — хімік, фахівець у галузі силікатів, академік АН УРСР А. Бережной, художник Ф. Стовбуненко, дипломат Ю. Ярослав, Герой Радянського Союзу В. Мирун.