Острожець

Визначення і загальна характеристика

ОСТРОЖЕ́ЦЬ  — село Дубенського (до липня 2020 — Млинівського) району Рівненської області. У серпні 2016 з Острожец. (належало с. Залав’я), Малин. (с. Підгай), Новосілків. (села Заболотинці, Заболоття), Певжів. (с. Бакорин), Радян. (села П’яннє, Зборів) та Уїздец. (села Борбин, Ставище) сільс. рад ут­вор. Острожец. сільс. громаду (139,13 км²; 2018 — 5948 осіб; див. також Малин). О. знаходиться на р. Тишиця (притока Стиру, бас. Дніпра), побл. межі з Волин. обл., за 70 км від обл. центру, 18 км від Луцька (22 км від залізнич. станції), 50 км від м. Дубно та 28 км від смт Млинів. Площа 6,32 км². За переписом насел. 2001, проживали 2622 особи; станом на 1 січня 2021 — 2591 особа; переважно українці. На пд.-сх. околиці досліджено городище та с-ще 9–13 ст. (нині пам’ятка археології нац. значення), що добре збереглися. Городище має форму неправил. квадрата розмірами бл. 80 × 80 м, оточене валом зав­вишки до 6 м і дуже глибоким ровом. Побл. нього є багато могил-курганів. Назва походить від слова «острог». Вперше згадується у писем. джерелах 1528 — у грамоті від польс. короля Сиґізмунда І Старого, за якою Троїц. город­ничому Петру Михайловичу було дозволено заснувати міське поселення в його спадк. володінні в с. О. Пізніше у різний час містечком володіли заможні родини Семашки, Кашевські, Малинські, Олізари; остан. власниками стали Лєдуховські. Жит. брали участь у Визв. вій­ні під проводом Б. Хмельницького. Після 3-го поділу Польщі 1795 — у межах кордонів Рос. імперії. Відтоді до 1939 — містечко Дубен. пов. (до 1920 — Волин. губ., 1921–39 — Волин. воєводства). У 1-й пол. 19 ст. закладено Острожец. парк (від 1983 — пам’ятка садово-парк. мистецтва місц. значення; 16 га). У 1840-х рр. Р. Лєдуховський побудував палац в стилі класицизму (арх. Г. Марконі, нині протитуберкульозна лікарня, па­м’ятка архітектури місц. значення; на думку багатьох дослідників, на цьому місці замк. або палац. будівля була зведена ще у 16 ст. і відтоді кілька разів перебудовувалася). 1886 було 130 дворів, мешкали 973 особи (з них 18 % євреїв), діяли церква, катол. каплиця, євр. дім молитви, школа. Під час 1-ї світової вій­ни О. перебував у зоні боїв. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. 1921–39 — знову у складі Польщі. У вересні 1939 увійшли рад. війська. Від того ж року — село Рівнен. обл.; 1959–2020 — Млинів., від 2020 — Дубен. р-нів. 1940–59 — райцентр. Від 26 червня 1941 до 27 лютого 1944 — під нім. окупацією. Встановлено монумент воїнам-землякам, відкрито меморіал жертвам голокосту. До серед. 1950-х рр. діяло підпілля ОУН–УПА. Жит. зазнали сталін. репресій. 1954 засн. консервно-сушил., 1955 — цегел. заводи. Є поклади піску, глини, крейди та запаси підзем. вод. Нині діє Острожец. лісництво (пл. лісів 479,1 га) Млинів. лісгоспу. Розвинена деревообробна пром-сть. Працюють ТОВ «ІДНА» (утримує бл. 700 тис. птахів, 3 тис. свиней і понад 1 тис. корів; має ковбас. цех і консерв. завод з виготовлення тушонки та ковбаси в банках), фірма «Камаз-Агро» (займається вирощуванням зерн., олій., зернобобових культур, цукр. буряків і молоч. скотарством; є елеватор потуж. з перероблення зерна 1 тис. т на добу). В О. — заг.-осв. школа-ліцей, дитсадок; Будинок культури, б-ка; амбулаторія заг. практики сімей. медицини, лікарня. Реліг. громади: 2 православні (Микол. і Свято-Іллін. церкви) та 3 протестантсь­ких (євангел. християн-баптистів, християн віри євангельської, адвентистів сьомого дня). Серед видат. уродженців — педагог І. Войтович, лікар В. Козявкін; скульп­тор І. Мулярчук; футболіст, срібний призер 14-х Паралімп. ігор 2012 О. Гетун.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю