О́СТЕН Александер (Osten Aleksander; бл. 1877, м. Бережани, нині Терноп. обл. — після 1939) — польсь­кий архітектор. Навч. на буд. від­ділен­ні Львів. худож.-пром. школи (1895–98); завершив освіту в Зх. Європі. Працював 1910–39 у Львові, пере­важно проектував і споруджував житл. будинки. До 1918 за­стосовував стилістику пізнього модерну та різні варіанти модернізов. стилів «другого історизму», у між­воєн. період — елементи неокласицизму та ар деко. Серед реаліз. проектів у Львові — вілла фото­графа А. Ленкевича на вул. Е. Ожешко, № 8 (1910), прибутк. камʼяниця М. Маковича на вул. Друкарська, № 11 (1912–13, скульптурне оздобле­н­ня авторства М. Маковича), житл. будинки на вул. Жовківська (нині Б. Хмельницького), № 23 (1912–16, скульп­тор Т. Оркасевич), Новий Світ, № 15 (спів­­автор А. Корнблют), фасади будинку під­приємця Ш. Малохлєба на вул. Кубасевича (нині А. Горської), № 5 (обидва — 1913), прибудова веранди до вілли на вул. Зелена, № 91 (1914), прибутк. камʼяниця С. Шевчука на вул. Вроновських (нині Колес­си), № 17 (1925–26), вілла «Нюта» М. Пішноти на вул. Гі­псова, № 30 (1925–28), рекон­струкція великої неоготич. вілли на вул. св. Софії (нині І. Франка, № 114, 1926), 3-поверх. флігель будинку на вул. Білінських (нині С. Смаль-Стоцького, № 27, 1929). У 1910 авангардно, у формі сонця з променями, запланував у спів­­авторстві з Ф. Кас­слером і А. Піл­лером нову львів. житл. дільницю Залізна Вода на місці давнього фільварку Красучин. До поч. 1-ї світової вій­ни прокладено вулиці Ґданська (нині Героїв Крут), Красучинська (нині Карбишева), Цешинська (нині Тернопільська), Гнєзненська (нині Литвиненка) та зведено бл. 10 особняків, пере­важно у спокій. геом. формах, з функціонально виправ­даним планува­н­ням приміщень, а також роз­почато спорудже­н­ня серії інших. Після заверше­н­ня будівництва вже у формах функціоналізму у 1920–30-х рр. дільниця з віл­лами отримала назву Новий Львів.