Остриця

О́СТРИЦЯ — село Чернівецького (до липня 2020 — Герцаївського) ра­йону Чернівецької області. У серпні 2017 з Остриц., Годинів. (із с. Луковиця), Горбів. (із с. Банчени) та Цурен. (із селами Маморниця і Маморниця Вама, що до 2016 мало назву Радго­співка) сільс. рад утвор. Остриц. сільс. громаду (78,24 км²; 2018 — 11 563 особи), до якої у червні 2020 зараховано Великобуд. сільс. раду (з с. Мала Буда; нині тер. громади 95,21 км2; 2020 — 13 453 особи). О. знаходиться на правому березі р. Прут (притока Дунаю; на лівому — однойм. село Магал. громади Чернів. р-ну), у місці впаді­н­ня в неї р. Дереглуй, за 30 км від смт Глибока, 22 км від м. Герца, 2 км від м. Чернівці та 10 км від залізнич. ст. Чернівці. За пере­писом насел. 2001, проживали 3686 осіб: румунів — 93,74 %, українців — 4,96 %. Памʼятки археології місц. значе­н­ня: городище трипіл., голі­град. культур і давньорус. часу; поселе­н­ня трипіл. культури; поселе­н­ня праз. і луки-райковец. культур; поселе­н­ня луки-райковец. культури та давньорус. часу; курган. могильник доби енеоліту; поселе­н­ня та могильник давньорус. часу. Виявлено артефакти пізнього палеоліту та черняхів. культури. О. вперше згадується в писем. джерелах 1434. Входила до складу Молд. князівства, що пере­бувало у васал. залежності від Осман. імперії; від 1774 — у межах Австрії (від 1867 — Австро-Угорщина). 1918–40 та 1941–44 — у складі Румунії; 1940–41 та від 1944 — УРСР. 1930 проживали 2107 осіб: румунів — 97,96 %, українців — 0,71 %, євреїв — 0,52 %, поляків — 0,43 %, німців — 0,33 %. Жит. за­знали сталін. ре­пресій. Встановлено па­мʼятник воїнам, які загинули під час 2-ї світової вій­ни. 1940–62, 1991–2020 — село Герцаїв., 1962–91 — Глибоц., від 2020 — Чернів. р-нів. За багато десятиліть на Чернівеч­чині здобув популярність Остриц. чол. хор. Нині в О. — заг.-осв. школа-ліцей, дитсадок; Будинок культури, б-ка; амбулаторія заг. практики сімей. медицини. Па­мʼятка архітектури місц. значе­н­ня — муров. церква Успі­н­ня Пресвятої Богородиці (1891). Діє також муров. церква ікони Божої Матері «Знаме­н­ня». Серед видат. уродженців — історик С. Пурич і диригент, нар. арт. Молдови О. Самоїле.