Острянин Михайло Максимович

Визначення і загальна характеристика

ОСТРЯНИ́Н Михайло Максимович (19. 09. 1938, містечко Опішня, нині смт Полтав. р-ну Полтав. обл. — 20. 11. 2010, там само) — гончар. Державні нагороди СРСР. 3-я премія Нац. виставки-конкурсу худож. кераміки «КерамПік у Опішному» в номінації «нар. кераміка» (набір посуду «Мій світ», 2009). Ремеслу вчився у батька,

Максима Євдокимовича

(15. 05. 1912 — 11. 12. 1992), який працював в артілі «Червоний гончар» (1930-і рр.), а пізніше був майстром на заводі «Худож. керамік» (1955–72). Виготовляв «монетку» (іграшк. посуд), теракот. та полив’яний посуд (горщики, глечики, макітри та ін.). Його вироби декорувала традиц. опішнян. мальовкою мати,

Василина Денисівна

(21. 08. 1913 — 02. 04. 2002), яка також виготовляла теракот. зооморфні свистунці.

Від 1954 працював гончарем в артілі «Червоний гончар» та на заводах «Худож. керамік» та «Керамік» (1961–98). Учасник та переможець багатьох конкурсів гончар. майстерності на заводі «Худож. керамік», в Нац. музеї нар. архітектури та побуту України (Київ) та ін. твор. фестивалях. Дотримуючись традиц. форм, виготовляв ужитк. посуд досконалих пропорцій з тонким черепком. Особливо вдавалося йому формування глин. форм великої місткості; навчив цієї майстерності більшість опішнян. гончарів; 2000–10 проводив числен. майстер-класи для учнів «Колегіуму мистецтв у Опішні», а також для учасників Міжнар. молодіж. гончар. фестивалів (Опішня). Переможець Респ. конкурсу майстрів гончар. заводів України (Київ, 1968) за вазу, макітру на 50 л, а також найменший горщик для квітів, конкурсів профес. майстерності гончарів підприємств «Укрхудожпрому» (1974, 1979) та ін. Дружина О. —

Олександра Григорівна

(12. 02. 1937 — 24. 11. 2020) — малювальниця. Орнаментувати гончарні вироби вчилася у М. Назарчук. Працювала на заводі «Худож. керамік» (1955–91). Глиняні вироби декорувала традиц. опішнян. контурною мальовкою із використанням рослин. мотивів барок. характеру.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю