Острянин Михайло Максимович

ОСТРЯНИ́Н Михайло Максимович (19. 09. 1938, містечко Опішня, нині смт Полтав. р-ну Полтав. обл. — 20. 11. 2010, там само) — гончар. Державні нагороди СРСР. 3-я премія Нац. ви­ставки-конкурсу худож. кераміки «КерамПік у Опішному» в номінації «нар. кераміка» (набір посуду «Мій світ», 2009). Ремеслу вчився у батька,

Максима Євдокимовича

(15. 05. 1912 — 11. 12. 1992), який працював в артілі «Червоний гончар» (1930-і рр.), а пізніше був май­стром на заводі «Худож. керамік» (1955–72). Виготовляв «монетку» (іграшк. посуд), теракот. та поливʼяний посуд (горщики, глечики, макітри та ін.). Його вироби декорувала традиц. опішнян. мальовкою мати,

Василина Денисівна

(21. 08. 1913 — 02. 04. 2002), яка також виготовляла теракот. зооморфні свистунці.

Від 1954 працював гончарем в артілі «Червоний гончар» та на заводах «Худож. керамік» та «Керамік» (1961–98). Учасник та пере­можець багатьох конкурсів гончар. майстерності на заводі «Худож. керамік», в Нац. музеї нар. архітектури та побуту України (Київ) та ін. твор. фестивалях. Дотримуючись традиц. форм, виготовляв ужитк. посуд досконалих пропорцій з тонким черепком. Особливо вдавалося йому формува­н­ня глин. форм великої місткості; на­вчив цієї майстерності більшість опішнян. гончарів; 2000–10 проводив числен. майстер-класи для учнів «Колегіуму мистецтв у Опішні», а також для учасників Між­нар. молодіж. гончар. фестивалів (Опішня). Пере­можець Респ. конкурсу майстрів гончар. заводів України (Київ, 1968) за вазу, макітру на 50 л, а також найменший горщик для квітів, конкурсів профес. майстерності гончарів під­приємств «Укрхудож­прому» (1974, 1979) та ін. Дружина О. —

Олександра Григорівна

(12. 02. 1937 — 24. 11. 2020) — малювальниця. Орнаментувати гончарні вироби вчилася у М. Назарчук. Працювала на заводі «Худож. керамік» (1955–91). Глиняні вироби декорувала традиц. опішнян. контурною мальовкою із викори­ста­н­ням рослин. мотивів барок. характеру.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю