Оттава

ОТТА́ВА (англ. Ottawa, франц. Ottawa) — столиця Канади. Знаходиться у сх. частині провінції Онтаріо, на узбереж­жі р. От­тава, по якій проходить кордон між провінціями Квебек та Онтаріо. Площа 2790 км². Насел. 1 135 014 осіб (2021). Є Між­нар. аеропорт ім. Макдональда–Картьє, аеропорт Рок­кліфф (колишня військ. база та стрілец. полігон у пд. частині узбереж­жя р. От­тава). Міське транс­порт­не сполуче­н­ня забезпечують автобуси та легкорейкова лінія залізниці «O-Train»; роз­винений водний транс­порт з річк. таксі, катерами для прогулянок ка­налом Рідо та круїз. суднами. Тер. сучас. міста до появи європейців заселяли індіан. племена. 1800 Ф. Райт заснував поселе­н­ня на березі р. От­тава. 1812 після заверше­н­ня англо-амер. вій­ни на ці землі прибули проте­станти та ірланд. католики, які разом із франко-канадцями з Квебеку ві­діграли важливу роль у буд-ві ка­налу Рідо. О. засн. 1826. Від 1857 — столиця обʼ­єд­наної провінції Канада, від 1867 — держави.

О. знаходиться в зоні змішаних лісів на рівнинах, у т. зв. Зеленому поясі (входить 6 охорон. природ. тер. — Пайн-Ґроув, Ґрінс-Крік, Пініс-Форест і Саузерн-Фарм, Шірліс-Бей і Мер-Бле, Стоуні-Свомп). Ліси за­ймають 18 % площі. Клімат помірно континентальний, з холод. зимою та спекот. літом. Пере­важають пд. та зх. вітри. Середня температура взимку становить –11 °C, влітку — +20,3 °C. В економіці О. важливу роль ві­ді­грає с. госп-во. Функціонують під­приємства приладобуд., радіо­електрон., полігр. та целюлозно-папер. пром-стей. О. називають пн. «Кремнієвою долиною», оскільки тут створ. низку високотехнол. компаній електрон. індустрії, зокрема «Mitel», «Corel», «Nortel», «Cognos» та «JDS Uniphase». Діють Оттав. і Карлтон. університети, Алґонкін-коледж. Мед. заклади: 3 лікарні і 1 дит. лікарня, Мед. центр нац. оборони, Королів. Оттав. центр душевного здоровʼя, а також Ін­ститут серця Оттав. університету. Є художня галерея Карлтон. університету, галерея Карш-Мас­сона, Нац. галерея Канади, Нац. центр мистецтв. О. також ві­дома як фестивал. столиця Канади. Взимку одна з гол. турист. памʼяток О., канал Рідо, стає найбільшою у світі ковзанкою, проводять змага­н­ня зі сніг. і льодових скульптур. Музеї: природи, вій­ни, авіації і космосу, науки і технології, с. господарства, сучас. фото­графії, валюти банку Канади, цивілізації (пред­ставлена колекція укр.-канад. артефактів). Памʼятки архітектури: Музей Байтауна (1826, най­старіша будівля), будинки на Сент-Патрік-стріт (серед. 19 ст.), де також роз­таш. унікал. базиліка Нотр-Дам (1842–63); будинки в р-ні Сенді-Гілл, зокрема будинок В. Макдугал­ла (засн. Канад. конфедерації), Дж.-Б. Ла­йона-Фел­лоуза (мер міста), Т. Фурньє (засн. Верхов. суду Канади) та премʼєр-міністрів Канади. Церкви: св. Бриґіди, св. мученика Альбана (обидві — кін. 19 ст.), Обʼєд­нана церква Святої Трійці. На Парламент. пагорбі встановлено Нац. військ. меморіал Канади (на честь канадців, які загинули під час 1-ї та 2-ї світ. воєн та Корей. вій­ни), а також статуї королев Вікторії та Єлизавети ІІ; у парку Конфедерації — памʼятники бійцям — пред­ставникам корін­них народів Канади, добровольцям, які загинули під час англо-бурських та Корей. воєн. Серед ві­домих уродженців — актриса А. Моріс­сетт (неодноразова лауреатка премії «Ґрем­мі»), поетеса, прозаїк М. Етвуд (лауреатка Букерів. премії за знаменитий роман «Сліпий вбивця»).

Перші укр. пере­селенці зʼявилися в О. 1905. Це були пере­важно чоловіки, які працювали на фермах, залізниці та у ліс. госп-ві. 1908 створ. товариство «Просвіта», 1912 — філію Укр. соціал-демократ. партії Канади, 1913 — Русин. нац. організацію св. Кирила і Мефодія. 1914 засн. греко-катол. парафію св. Івана Хрестителя, 1918 освячено буковин. православну церкву Пресвятої Трійці. До 1914 у місті пере­бувало понад 200 українців, які оселялися на околиці вулиць Рочестер та Престон. 1918 створ. осередок Укр. робітн.-хлібороб. храмового товариства. Після закінче­н­ня 2-ї світової вій­ни кількість укр. пере­селенців в О. значно зросла. 1951 у місті мешкали 1760 українців, 1971 — 5200. У цей період активно формувалися осередки нац. організацій: «Пласт» (1949), Спілка укр. молоді (1953), Ліґа визволе­н­ня України (нині Ліґа українців Канади), Укр. нац. обʼ­єдн. (обидві — 1957) та ін. 1949 створ. православну парафію. 1987 катол. парафія збудувала новий храм — собор св. Івана Хрестителя Укр. катол. нац. святині (на від­значе­н­ня тисячолі­т­тя християнства в Україні). 1962 в О. засн. монастир отців Василіян, при якому 1982 від­крито семінарію Святого Духа (1984 отримала власне приміще­н­ня). Від 1990 при Університеті св. Павла діє Ін­ститут сх.-християн. студій ім. Митрополита Андрея Шептицького. 1952 в Оттав. університеті з ініціативи К. Біди впроваджено ви­вче­н­ня української мови та літ-ри, 1995 від­крито каф. україно­знавства. В Оттав. університеті викладає канад. україніст Д. Арель. 2011 з нагоди 120-ї річниці укр. поселень на тер. Канади в О. від­крито памʼятник Т. Шевченку (біля ка­налу Рідо, який символічно нагадує р. Дні­про). З О. повʼязане імʼя багатьох держ. службовців та укр. політиків, зокрема В. Кайє-Кисілевського, М. Старчевського-Стара, П. Юзика. Згідно з пере­писом 2006, в О. мешкали 21 тис. українців, нині — 24 965. В О. діє посольство України в Канаді.