КЛИМЕ́НКО Петро Микола­йович (10. 07. 1954, с. Під­городне, нині місто Дні­провського р-ну Дні­пропетровської обл.) — виконавець у жанрі авторської пісні. Заслужений діяч мистецтв України (1997). Закінчив музичний факультет Криворізького педагогічного ін­ституту (1978; викладач Л. Ворона). Учителював. 1987–97 — художній керівник молодіжного центру «Вікторія» (м. Під­городне). 1997–2002 — спів­робітник організаційного від­ділу Дні­пропетровської облдерж­адміністрації. Від 2002 — на творчій роботі. Автор ліричних пісень про коха­н­ня, любов до батьків, рідний край. У репертуарі — пісні «Лілії», «Моя Батьківщина мала», «Остан­ні соловʼї», «Вереснева жінка», «Келих коха­н­ня», «Зацілую тебе, залюблю», «Усміхнись, красуне» (усі — слова О. Тараненка), «Батьки, неначе дві лелеки» (слова А. Іванова), «Скоріше поклич» (слова С. Ковалевського). Записав альбоми: «Як таку тебе не любить» (2002), «Скажу ніжні слова про любов» (2003), «Дні­пропетровщина моя» (2007).