Клименко Петро Миколайович

КЛИМЕ́НКО Петро Микола­йович (10. 07. 1954, с. Під­городне, нині місто Дні­проп. р-ну Дні­проп. обл.) — виконавець у жанрі авторської пісні. Заслужений діяч мистецтв України (1997). Закін. муз. факультет Криворіз. пед. ін­ституту (1978; викл. Л. Ворона). Учителював. 1987–97 — худож. кер. молодіж. центру «Вікторія» (м. Під­городне). 1997–2002 — спів­роб. організац. від­ділу Дні­проп. облдерж­адміністрації. Від 2002 — на творчій роботі. Автор лірич. пісень про коха­н­ня, любов до батьків, рідний край. У репертуарі — пісні «Лілії», «Моя Батьківщина мала», «Остан­ні соловʼї», «Вереснева жінка», «Келих коха­н­ня», «Зацілую тебе, залюблю», «Усміхнись, красуне» (усі — сл. О. Тараненка), «Батьки, неначе дві лелеки» (сл. А. Іванова), «Скоріше поклич» (сл. С. Ковалевського). Записав альбоми: «Як таку тебе не любить» (2002), «Скажу ніжні слова про любов» (2003), «Дні­пропетровщина моя» (2007).

Завантажити статтю