Клименко Петро Миколайович

Визначення і загальна характеристика

КЛИМЕ́НКО Петро Миколайович (10. 07. 1954, с. Підгородне, нині місто Дніпроп. р-ну Дніпроп. обл.) — виконавець у жанрі авторської пісні. Заслужений діяч мистецтв України (1997). Закін. муз. факультет Криворіз. пед. інституту (1978; викл. Л. Ворона). Учителював. 1987–97 — худож. кер. молодіж. центру «Вікторія» (м. Підгородне). 1997–2002 — співроб. організац. відділу Дніпроп. облдержадміністрації. Від 2002 — на творчій роботі. Автор лірич. пісень про кохання, любов до батьків, рідний край. У репертуарі — пісні «Лілії», «Моя Батьківщина мала», «Останні солов’ї», «Вереснева жінка», «Келих кохання», «Зацілую тебе, залюблю», «Усміхнись, красуне» (усі — сл. О. Тараненка), «Батьки, неначе дві лелеки» (сл. А. Іванова), «Скоріше поклич» (сл. С. Ковалевського). Записав альбоми: «Як таку тебе не любить» (2002), «Скажу ніжні слова про любов» (2003), «Дніпропетровщина моя» (2007).

Завантажити статтю