Розмір шрифту

A

Охматів

ОХМА́ТІВ — село Уманського (до липня 2020 — Жашківського) ра­йону Черкаської області. У червні 2019 Охматів. сільс. раду (31,9 км2) зараховано до Баштечків. сільс. громади. О. знаходиться у гирлі річок Торч і Бурти (притоки Гірського Тікичу, бас. Пів­ден­ного Бугу), за 250 км від Черкас, 60 км від м. Умань та 12 км від м. Жашків. За пере­писом насел. 2001, проживали 877 осіб; станом на 2021 — 677 осіб; пере­важно українці. В околицях зна­йдено кремʼяні знаря­д­дя праці доби бронзи, досліджено залишки поселе­н­ня черняхів. культури. За нар. пере­казами, назва села походить від тюрк. імені Ахмад. На думку дослідників, у давні часи тут був укріплений замок. Село вперше згадується у писем. джерелах 1-ї пол. 17 ст. Жит. брали участь у Визв. вій­ні під проводом Б. Хмельницького. 30 січня 1644 побл. О. 19-тисячне польс. військо на чолі з корон. геть­маном С. Конєцпольським і князем Я. Вишневецьким роз­громило 20-тисячне татар. військо під керівництвом Тугай-бея. У бою з татарами взяла участь й значна кількість козаків. 19–22 січня 1655 від­булася Охматів. битва (ін. назва — Дрижипільська; є памʼят. знак) укр.-моск. війська (70 тис. козаків, 20 тис. моск. вояків) проти польс. (50 тис.) і татар. (30 тис.) сил. Поляки та татари не витримали натиску та змушені були від­ступити. Після 2-го поділу Польщі 1793 — у межах Рос. імперії. 1797–1925 — у складі Київ. губ.; водночас до 1923 — Жашків. волості Таращан. пов. 1886 було 116 дворів, мешкали 777 осіб. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. 1923–30 — у складі Уман. округи; 1932–54 — Київ., від 1954 — Черкас. обл.; 1923–2020 — Жашків., від 2020 — Уман. р-нів. Жит. потерпали від голодомору 1932–33, за­знали сталін. ре­пресій (освячено памʼят. хрест). Від липня 1941 до січня 1944 — під нім. окупацією. На фронтах 2-ї світової вій­ни воювали 348 воїнів-земляків, з них 182 загинули. У брат. могилі поховано 416 воїнів-визволителів. 1983 встановлено памʼятний знак «Танк ІС-3». Нині в О. — заг.-осв. школа, дитсадок; Будинок культури, б-ка; фельдшер.-акушер. пункт. Від 1979 охороняють гідрол. заказник Охматівський (130 га). Діє Свято-Покров. православна парафія. Серед видат. уродженців — кіно­оператор, майстер худож. фото­графії, засл. діяч мистецтв УРСР Д. Демуцький. Його батько фольклорист, композитор, засл. арт. УРСР П. Демуцький керував Охматівським хором. Також здобув популярність місц. вокал. ансамбль «Горлиця». Охматів. художники: М. Бекало, В. Пригодюк, П. Олійник. Знач. оригінальністю вирізняються аплікативні рушники майстрині П. Любченко.

Рекомендована література

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2022
Том ЕСУ:
24
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Населені пункти
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
77489
Вплив статті на популяризацію знань:
загалом:
315
сьогодні:
1
Дані Google (за останні 30 днів):
  • кількість показів у результатах пошуку: 55
  • середня позиція у результатах пошуку: 6
  • переходи на сторінку: 5
  • частка переходів (для позиції 6): 181.8% ★★★★★
Бібліографічний опис:

Охматів / Г. Є. Махиня // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2022. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-77489.

Okhmativ / H. Ye. Makhynia // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2022. – Available at: https://esu.com.ua/article-77489.

Завантажити бібліографічний опис

ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору