Охматів
Визначення і загальна характеристика
ОХМА́ТІВ — село Уманського (до липня 2020 — Жашківського) району Черкаської області. У червні 2019 Охматів. сільс. раду (31,9 км2) зараховано до Баштечків. сільс. громади. О. знаходиться у гирлі річок Торч і Бурти (притоки Гірського Тікичу, бас. Південного Бугу), за 250 км від Черкас, 60 км від м. Умань та 12 км від м. Жашків. За переписом насел. 2001, проживали 877 осіб; станом на 2021 — 677 осіб; переважно українці. В околицях знайдено крем’яні знаряддя праці доби бронзи, досліджено залишки поселення черняхів. культури. За нар. переказами, назва села походить від тюрк. імені Ахмад. На думку дослідників, у давні часи тут був укріплений замок. Село вперше згадується у писем. джерелах 1-ї пол. 17 ст. Жит. брали участь у Визв. війні під проводом Б. Хмельницького. 30 січня 1644 побл. О. 19-тисячне польс. військо на чолі з корон. гетьманом С. Конєцпольським і князем Я. Вишневецьким розгромило 20-тисячне татар. військо під керівництвом Тугай-бея. У бою з татарами взяла участь й значна кількість козаків. 19–22 січня 1655 відбулася Охматів. битва (ін. назва — Дрижипільська; є пам’ят. знак) укр.-моск. війська (70 тис. козаків, 20 тис. моск. вояків) проти польс. (50 тис.) і татар. (30 тис.) сил. Поляки та татари не витримали натиску та змушені були відступити. Після 2-го поділу Польщі 1793 — у межах Рос. імперії. 1797–1925 — у складі Київ. губ.; водночас до 1923 — Жашків. волості Таращан. пов. 1886 було 116 дворів, мешкали 777 осіб. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. 1923–30 — у складі Уман. округи; 1932–54 — Київ., від 1954 — Черкас. обл.; 1923–2020 — Жашків., від 2020 — Уман. р-нів. Жит. потерпали від голодомору 1932–33, зазнали сталін. репресій (освячено пам’ят. хрест). Від липня 1941 до січня 1944 — під нім. окупацією. На фронтах 2-ї світової війни воювали 348 воїнів-земляків, з них 182 загинули. У брат. могилі поховано 416 воїнів-визволителів. 1983 встановлено пам’ятний знак «Танк ІС-3». Нині в О. — заг.-осв. школа, дитсадок; Будинок культури, б-ка; фельдшер.-акушер. пункт. Від 1979 охороняють гідрол. заказник Охматівський (130 га). Діє Свято-Покров. православна парафія. Серед видат. уродженців — кінооператор, майстер худож. фотографії, засл. діяч мистецтв УРСР Д. Демуцький. Його батько фольклорист, композитор, засл. арт. УРСР П. Демуцький керував Охматівським хором. Також здобув популярність місц. вокал. ансамбль «Горлиця». Охматів. художники: М. Бекало, В. Пригодюк, П. Олійник. Знач. оригінальністю вирізняються аплікативні рушники майстрині П. Любченко.