Охрамієвичі

ОХРАМІ́ЄВИЧІ – село Корюківського району Чернігівської області. У червні 2020 Охрамієвиц. сільс. раду (з селами Лупасова та Романівська Буда) зарахували до Корюків. міської громади. О. знаходяться побл. місця впадіння малої р. Переділка у Турчанку (бас. Дніпра), за 104 км від обл. центру, 21 км від райцентру та залізнич. ст. Корюківка. Пл. 3,8 км². За переписом насел. 2001, проживали 848 осіб; станом на 2020 — 670 осіб; переважно українці. За нар. переказами, назва села походить від імені першого поселенця Охріма. О. вперше згадуються у писем. джерелах 1-ї пол. 16 ст. Здавна охрамієвчани займалися бортництвом. Вони брали участь у Визв. війні під проводом Б. Хмельницького. Від 1648 О. — у складі Киселів. сотні Черніг. полку. У 18 ст. село належало козац. шляхет. родині Скоропадських; у 1-й пол. 19 ст. — поміщикам Неплюєвим; відтоді — князям Урусовим. 1730 було 57, 1767 — 63, 1781 — 88 дворів. 1796–1802 — у складі Малорос., 1802–1925 — Черніг. губ.; 1796–1923 — Сосниц. пов. Від 1846 до поч. 1920-х рр. — містечко. Тоді у О. відбувалося 2 ярмарки на рік і щотижневий базар. 1854 збудовано цукр. завод, що працював декілька років. Пізніше засн. винокур. завод. Від 1860-х рр. — волос. центр. 1866 було 170 дворів, мешкали 1422 особи; 1872 — відповідно 281 і 1757; за Всерос. переписом насел. 1897, — 478 і 3045. У 1884 відкрито земську початк. школу. 1888 зведено нову дерев’яну церкву Різдва Богородиці (1965 розібрано на будівництво лікарні). На поч. 20 ст. засн. ремісн. училище. У цей період найбільшими землевласниками були поміщики Забіли (1500 га), Чернови (400 га) та Вайдаловські (250 га), Перепльотчиков купив тут 300 га лісу. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. 1923–28 — райцентр. 1923–25 — у складі Снов., червні–серпні 1925 — Новгород-Сівер., 1925–30 — Конотоп. округ; від 1932 — Черніг. обл.; 1928–60 та від 1966 — Корюків., 1960–62 — Щорс., 1962–66 — Семенів. р-нів. 1927–31 діяла профес.-тех. школа, що готувала токарів, ковалів, слюсарів, столярів. Жит. потерпали від голодомору 1932–33 (освячено пам’ят. знак). О. занесли до т. зв. чорної дошки, а селянам оголосили продовол. блокаду, оскільки колгосп не зміг виконати обов’язк. держ. плану хлібозаготівлі. Задокументовано випадок канібалізму. Багатьох мешканців репресували. Від 3 вересня 1941 до 19 вересня 1943 — під нім. окупацією. Нацисти спалили 60 хат, розстріляли 16 осіб. Понад 70 охрамієвчан перебували у партизан. загонах або були партизан. зв’язковими, з них 11 загинули. На фронтах 2-ї світової війни воювали бл. 300 воїнів-земляків, з них 184 були вбиті. На тер. села діяв 476-й польовий військ.-хірург. шпиталь; 36 померлих від ран солдат і офіцерів поховали у брат. могилі. Споруджено пам’ятник воїнам-визволителям 5-ти національностей. 1963 мешкали 1530, 1970 — 1353, 1989 — 1062 особи. Нині в О. — Будинок культури. До 2021 діяла заг.-осв. школа. Серед видат. уродженців — історик, бібліограф В. Барвінок, математик В. Яковець.

В. Д. Мисник