Охтирський міський краєзнавчий музей

ОХТИ́РСЬКИЙ МІСЬКИ́Й КРАЄЗНА́ВЧИЙ МУЗЕ́Й Історія О. м. к. м. розпочинається у жовтні 1920, коли при повіт. відділі нар. освіти був засн. комітет з охорони пам’яток старовини. Під керівництвом Б. Антоненка-Давидовича (голова) та за участі В. Чернова й ін. охтирчан, окрім пам’ят­коохорон. діяльності, розпочато збирання унікал. речей і цінних матеріалів. Наприкінці 1920 відкрито невеликий музей, що складався з кількох відділів: «Чисте мистецтво», «Прикладне мистец­тво», «Народна творчість», «Археологія», «Історія» та ін. У фондах було бл. 350 предметів — художні твори (копія з картини Мурільйо «Хлопчик-злидар» і «Гретхен» невідомих авторів, «У сосновому борі» В. Маковського, «Козак швець» О. Юхименка, «Проводи рекрутів» П. Соколова), старовинні книги, посуд, зразки укр. одягу, рушники тощо. Від 1921 — Музей мистецтва, старовини та історико-етнографічний; 1927–66 — Охтир. краєзн. музей, Районовий краєзн. музей, Охтир. районовий музей місц. краю, Охтир. музей місц. краю. З часу заснування до 1966 серед очільників музею — М. Горват, М. Голобородько, К. Дєдушева, І. Степанов. Спочатку виставку зібраних предметів організували у приват. будинку. 1924 музей став постійно діючим. Пізніше перемістили у церкву Різдва Христового (зведена 1825); під час нім. окупації музейні предмети зберігалися у Покров. соборі (1753–68). Наприкінці 1940-х рр. під музей виділили частину приміщення рай. Будинку культури. Від поч. 1950-х рр. до березня 2022 розташовувався у будинку на вул. Незалежності, № 10 (па­м’ятка архітектури місц. значення, поч. 20 ст.). 1966–2000 музей очолювали М. Кучмай, В. Студенцов, О. Богданович, О. Галкін. 1966–95 — філія Сумського обласного крає­знавчого музею. Від 1995 — О. м. к. м., що підпорядк. Охтир. міськраді. Від поч. 2000-х рр. знач. вклад у розвиток музею зробили дир. Н. Буряк, Б. Прийма, С. Михайленко, Н. Калюжна та Т. Залавська. На поч. 2022 зберігалося 11,8 тис. музей. предметів осн. фонду. Серед них — археол. колекції, предмети старовини, істор. документи та фотографії, вироби декор.-ужитк. мистецтва, художні твори, особисті речі видат. охтирчан, природничі матеріали. Тоді ж функціонували експозиції «Фауна охтирських лісів», «Історія міста Охтирка», «Наш край в роки Другої світової вій­ни», постійно діючі виставки «А всім нам вкупі на землі єдиномисліє подай і братолюбіє пошли» (присвячена подіям Революції Гідності та героям-землякам, які загинули під час виконання військ. завдань в зоні АТО), «Щоб пам’ятали» (па­м’яті жертв від голод. смерті 1921–23, 1932–33, 1946–47 та політ. репресій на Охтирщині), «Українська революція на Охтирщині: документи, події, факти», «Життя, віддане сцені» (на честь актора, нар. арт. України Ю. Попова, дит. і юнац. роки якого минули на Ох­тирщині), «Охтирка на живописних полотнах художників», виставк. зала. У 2-й пол. 2010-х рр. засн. «Літню школу музеєзнавства» — профіл. табір дослідн.-експеримент. напряму «Юні науковці» міського Центру позашкіл. освіти «Мала АН учнів. молоді». 2019 посів 1-е м. в обл. конкурсі на кращі літні табори. Спільно з шаховим композитором, журналістом, письменником В. Капустою (уродженець Охтирки) започатковано проект «Родова Ох­тирка». Від 2016 проводять шахові турніри, присвячені пам’яті шахового майстра Л. Капусти. 2015–17 на базі О. м. к. м. організовані Перші міжрегіон. археол. читання «Козацькі старожитності Лівобережжя Дніпра ХV–ХVІІІ ст.» (видано зб. наук. статей) та міжобл. наук.-практ. конф. «Другі Ох­тирські міжрегіональні археологічні читання», присвячену 130-річчю від дня народж. охтирчанина, археолога, музеєзнавця М. Рудинського. Працівники музею долучилися до створення міжрегіон. турист. маршруту «Стежками мандрівного філософа» у рамках Всеукр. проекту «Сковорода–300». У співпраці з харків. дослідником А. Парамоновим видано кн. «Садиби міста Охтирка XVIII ст.». 24 лютого 2022, з поч. рос. агресії проти України, музейні працівники під керівництвом Л. Міщенко (від 2014 — директор) зібрали та запакували експонати, найцінніші з них заховали в фондосховищі у підвалі. У ніч на 8 березня внаслідок рос. авіац. бомбардування центр. частини міста було понівечено стіни, зруйновано дах і вибито вікна музею. Відтоді до 21 квітня тривали рятувал. роботи експозиції. Втрат серед експонатів практично не було. Тоді ж музей перемістили у колишню дит. бібліотеку.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю