Ошава

ОША́ВА (Oshawa) — місто у провінції Онтаріо, Канада. Знаходиться на пн. березі оз. Онтаріо, за 60 км від Торонто. Є сх. краєм «Великого Торонто» та «Золотої Підкови» (підковоподіб. густозаселений пром. регіон Канади). Насел. 175 383 особи (2021). Площа 145,65 км². Назва міста походить від назви цієї місцевості індіанцями племені оджибве — «aazhaway», тобто «точка на перехресті потоку, де каное замінено на стежку». Найдавніше відоме поселення в О. виникло у 1400-х рр. Із експансією європейців і поширенням торгівлі хут­ром ця місцевість стала важливим перевалочним пунктом, звідки індіанці транспортували товар на каное до зх. торг. пунктів. Бл. 1760 французи побудували побл. гавані торг. станцію. Від кін. 18 ст. насел. стрімко зростало за рахунок імміграції, в серед. 19 ст. сягнуло 1 тис. осіб. 1849 О. зареєстрована як село. До того часу в процесі британ. колонізації тут з’яви­лися млини, ф-ка, ливарня, винокур. завод, готелі, магазини, 3 церкви, пошт. відділення. 1856 прокладено залізницю, що суттєво вплинуло на розвиток міста, особливо після побудови великої магістрал. залізниці Торонто–Монреаль. 1876 в О. почала роботу «McLaughlin Carriage Company» (найбільша з виготовлення вагонів у Британ. імперії), що 1918 трансформувалася в «General Mo­tors of Canada». Паралельно розвивалася компанія з виробництва метал. покрівель «Pedlar People Li­mited» (також найбільша у своїй сфері у Британ. імперії). Завдяки розвитку промисловості, насамперед автомобілебудування, насел. О. у 1910–20-х рр. зросло з 4-х до 16-ти тис. осіб. 1924 О. отримала статус міста. Тут створ. громад. систему водопостачання, публічні бібліотеку та лікарню (перше місто провінції Онтаріо, що надавало мед. послуги). Від кін. 19 ст. завдяки автозаводу і штаб-квартирі «General Motors of Canada» вона є важливим центром автомобілебудування в Канаді; має неформал. назви «Автомоб. столиця Канади», «Місто, що рухає Канаду», «Місто в русі». Автомоб. пром-сть і чорна металургія — осн. напрями екон. розвитку міста у 20 ст. Також діють вовняні ф-ки, підприємства з виробництва скла, пластмас, фар­мацевт. препаратів, меблів, електроприладів. Порт О. — гол. у країні для товарів автомоб. і сталеливар. пром-стей, транспортування дорожньої солі та добрив для с. господарства. У місті розташ. Дарем. коледж, Трент. університет Дарема, Тех. університет Онтаріо, освітня та н.-д. мережа «Lakeridge Health» (загалом понад 22 тис. студентів). Гол. музейні заклади — Канад. автомоб. музей, Ошав. авіац. військ.-пром. музей, музей О., галерея Р. Стюарта. Діють симфоніч. оркестр і численні спорт. заклади. Тут знято низку фільмів, у 1960-х рр. працювала кіностудія. Місц. істор. і культур. пам’ятками є 9 будівель у середмісті, прикрашені фресками, що відображають історію та багатокультурне розмаїття О. Проводять багато щоріч. фестивалів і заходів, зокрема Фестиваль півонії. 2016 О. стала 6-м найкращим містом Канади для працевлаштування на повну зайнятість. Осн. сфери — пром. виробництво, мед. та ІТ-технології, логістика, енергетика. О. — одне з міст Канади, що найшвидше розвивається. Порівняно низькі ціни на житло та залізничне сполучення з центром Торонто забезпечують місту постійне збільшення кількості насел., зокрема й за рахунок кваліфіков. іммігрантів. В О. сформувалися великі польс., укр., нім., хорват., словац., рос. громади. За переписом 2021, англ. мова є рідною для 86,7 % мешканців О., франц. — для 2,2 %, польс. — для 1,3 %. Тут народилися федерал. лідер Нової демократ. партії Е. Бродбент, міністр фінансів Канади Дж. Флаерті, чемпіон світу та бронзовий призер Олімпійських ігор 1960 з фігур. катання Д. Джексон, хокеїсти Р. Лоу, А. Браун, Д. Деґрей, Л. Гопкінс та ін. Мер міста О. у 1949–52 етніч. українець М. Старчевський-Стар був першим федерал. міністром у Канаді укр. походження (1957–68).

Укр. громада в О. сформувалася наприкінці 19 — на поч. 20 ст. Від 1904 тут діє парафiя св. великомученика Юрія Переможця УГКЦ. Потужна хвиля укр. імміграції до Канади після 2-ї світової вій­ни попов­нила місц. укр. громаду, чому сприяв Ошав. відділ КУКу. Українці та поляки утворили на поч. 1950-х рр. найбільші слов’ян. громади міста. Станом на 2006, в О. мешкало 12 555 українців. На вул. Львів розташ. однойм. укр. культур. центр і укр. греко-катол. церква св. Юрія; на сусід. вул. Блурі — укр. православна церква Івана Хрестителя. Ще одна укр. церква в місті — хри­стиян-п’ятидесятників. Із відомих представників діаспори, окрім М. Старчевського-Стара, з О. по­в’язані життя та діяльність В. Вецала (майстра і конструктора бандур) і С. Полоза (екс-голови Банку Канади).

Рекомендована література

1. M. McIntyre Hood. Oshawa — a His­tory Of «Canada’s Motor City». 1968;
   Google Scholar Internet
2. Displa­ced Persons and Oshawa: A Memory Book Project. 2016;
   Google Scholar Internet
3. B. Raue. Oshawa Ontario Book 1 in Colour Photos: Saving Our Histo­ry One Photo at a Time. 2018.
   Google Scholar Internet

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю