Ошихліби
Визначення і загальна характеристика
ОШИ́ХЛІБИ — село Чернівецького (до липня 2020 — Кіцманського) району Чернівецької області. У червні 2020 Ошихліб. сільс. раду зараховано до Кіцман. міської громади. О. знаходяться на лівому березі р. Совиця (притока Пруту, бас. Дунаю), за кілька кілометрів від межі з Івано-Фр. обл., 25 км від Чернівців, 5 км від м. Кіцмань та 4 км від залізнич. ст. Неполоківці. За переписом насел. 2001, проживали 2092 особи; нині — бл. 2 тис. осіб; переважно українці. Виявлено поселення лінійно-стрічк. кераміки, голіград., трипіл. і черняхів. культур та давньорус. часу. За нар. переказами, назва походить від виразу одного з польс. панів «Оце хліби!». Також є припущення про те, що вона означає «шматочки хліба». О. вперше згадуються в писем. джерелах 1410. У цей період належали князю Чарторийському. О. входили до складу Молд. князівства, що перебувало у васал. залежності від Осман. імперії; від 1774 — у межах Австрії (від 1867 — Австро-Угорщина). 1852 відкрито школу. Наприкінці 1880-х рр. мешкали 1776 осіб. 1918–40 та 1941–44 — у складі Румунії; 1940–41 та від 1944 — УРСР. 1930 проживали 1856 осіб: українців — 93,75 %, євреїв — 4,36 %, поляків — 1,29 %, румунів — 0,43 %, німців — 0,11 %. На фронтах 2-ї світової війни загинули понад 140 воїнів-земляків (встановлено памʼятник). Жит. зазнали сталін. репресій. Діяло підпілля ОУН–УПА. 1950 за наказом парт. керівництва бл. 400 осіб із х. Ізвори (був на правому березі р. Совиця) примусово переселили в Херсон. і Микол. обл. Тривалий період працював Ошихліб. консерв. завод. В О. — заг.-осв. школа, дитсадок; Будинок культури, б-ка; пункт здоровʼя. На Чернівеччині здобули популярність ошихліб. хор, вокал. групи «Мальви» та «Надвечірʼя». Памʼятка архітектури нац. значення — деревʼяна церква Костянтина і Олени гуцул. типу. Тризруб. одноверх. храм у розібраному вигляді був перевезений в О. із Карпат і встановлений у 1779 (згідно з вирізьбленого на зрубі напису веде історію від 1600). Відтоді його кілька разів ремонтували та реставрували. Водночас на Пн. Зх. від храму зведено двоярусну дзвіницю. З Пд. до бабинця прибудовано присінок. 1995–2005 неподалік збудовано більшого розміру цегл. церкву. 2008 у давньому храмі виникла пожежа, яку вдалося подолати. Збереглася будівля школи, споруджена 1903. Серед видат. уродженців — поет, прозаїк П. Щегельський, диригент, засл. арт. України В. Бобик.
Літ.: Місевич В. Географія Кіцманщини. 1995; Поляк М. Кіцманщина. Її минуле і сучасне. 2013 (обидві — Чернівці).
Т. О. Канюк
Додаткові відомості
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
