Отеніт
ОТЕНІ́Т — найбільш розповсюджений вторинний мінерал U, групи уранових слюдок. Названий 1854 Г.-Дж. Бруком і В.-Х. Міллером за місцевістю Отена побл. Сона і Луара (Бурґундія, Франція), де було відкрито родовище урану Сен-Сімфоріен-де-Мармань. Формула: Ca(UO2)2(PO4)2·10-12H2O. Утворюється в зонах окиснення урановміс. гірських порід, пісковиків, гідротермал. жил і граніт. пегматитів. Асоціює з фосфатами, арсенатами, силікатами урану, гідронастураном, ургітом, оксидами мангану, ярозитом. Сингонія тетрагональна; двійникування по (010). Колір: жовтий, зелено-жовтий, блідо зелений, темно зелений, зелено-чорний, перламутровий на площині спайності (001), може блідніти при дегідратації. Блиск скляний, смолистий. Буває прозорим і напівпрозорим. Риска блідо-жовта. Злам слюдяний. О. може легко розщеплюватися при низькому тиску. Твердість 2–2,5; густина 3,05–3,2. Спайність: ідеальна по (001), нечітка по (100). Поширений у Німеччині, Чехії, Португалії, США, Респ. Конґо, Австралії. В Україні виявлений у приповерхневих умовах неподалік родовищ і рудопроявів U.
Рекомендована література
- Щербак Н. П., Павлишин В. И., Литвин А. Л. и др. Минералы Украины: Справоч. К., 1990;
- Матковський О., Павлишин В., Сливко Є. Основи мінералогії України. Л., 2009;
- Лисиченко Г. В. та ін. Уранові руди України. К., 2010.